З малюком по Індії-12: Перша зустріч з Аюрведичним лікарем

Їжа тут смачна, насолоджуємося кафешками, вдома готуємо мало, ще не знаємо що де купувати і що з купленим робити.

Hello to the queen Rishikes З малюком по Індії 12: Перша зустріч з Аюрведичним лікарем

Цікаво, чому це блюдо назвали саме Hello to the Queen?

Відкриваємо для себе індійську кондитерію у вигляді солодких блюд Hello to the King i Hello to the Queen. Вони коштують зазвичай 80-110 рупій (десь два долари), хоча трапляються й дешевше, і являють собою товчене печиво, шоколад, багато морозива і шматків фруктів. Все це комбінується шарами і подається як велика кількість енергетичних вуглеводів.

Після одних таких кафешних посиділок з смачнючим банановим десертом серед ночі маля почало блювати. Спершу без температури, а потім і з нею: маленьке тільце здригалося, викидаючи з’їдені смачності. Без паніки. Спокійно. Третя година ночі. Спускаюся на перший поверх до господарів, чи чергових, чи хто вони – англійської дівчата майже не розуміють. Але порозуміння якось досягнути вдалося – мені видають нову простиню. Пропоную 10 рупій (2 грн) – типу потурбував-розбудив. Дівчата відмовляються. Це йде дещо в розріз зі стереотипом про жадібність індусів, який у мене вже встиг скластися за ці кілька днів.

Дитятника продовжує рвати. Пора-таки, мабуть, купити якусь страховку. Принаймні для молодшої й жіночої частин сім’ї.

Зранку, перелякані, ми йдемо шукати лікаря. Тут величезна кількість всього, що у нас назвали б “нетрадиційною”, а в Індії, навпаки – “традиційнною” медициною.

Найближча клініка, звичайно ж, “аюрведична”. Там сидить підозрілого виду тип (у мене чоловіки в районі п’ятидесяти, які фарбують волосся яскравою хною, все ще, в силу якихось стереотипів, викликають підозру). Описуємо проблему. Лікар питає, чим лікувати аюрведичним, чи тим, що really worx. Хвильку вагаюся і вибираю друге. Аюрвед бере дитину за руку, хвильку тримає, з поважним видом оголошує, що є фівер (кажуть, хороші аюрведи вміють без термометра відчути температуру з точністю до десятої градуса і розрізняють пару сот видів пульсу), мацає живота, каже — там інфекшн, і прописує антибіотика, хай навіть дитячого. Отже, Тімоті тре їсти дитячий антибіотичний сироп, протиблювотні краплі, і щось парацетамолове. Іще: ні в якому разі не їсти банани (як ми потім взнали, парацетамол і відмова від бананів – два стандартні рецепти індійських лікарів при більшості болячок).

За трихвилинну “консультацію” і ліки збиває з нас 300 рупій (6 доларів) (лікарю – 200, фармаіндустрії за три види ліків – 100).

Так, ми, все ж, переоцінили свої адапційні здатності і думали, що харди позаду – аж ні, на нас несподівано навалилася “акліматизація” – стан подібний до хворобливого, їсти нічого не хочеться, але ніяких ознак хвороби немає. У всієї сім’ї млявість і сонливість. Досвідчені мандрівники обходяться у цей період мінімумом їжі, намагаючися дати організмові самому якнайефективніше перебудуватися відповідно до нового клімату і мікросвіту. Треба тільки гарно відчувати свій організм і добре його знати. Завжди так поводжуся з собою коли подорожую, але вчиняти так з дитятником страшно. Йому майже 4 роки, і він ще ніколи не їв не лише антибіотиків, а й ліків взагалі. Навіть “дитячих”. Нам відчувається, що нічого серйозного і страшного не відбувається, просто треба дати малюкові час і забезпечити спокій. Але материнське серце схиляється до “краще перебдіть, ніж недобдіти” і ми-таки даємо йому антибіотика.

Дитячий організм правильно оцінює ситуацію – він взагалі не хоче їсти і ми не наполягаємо – хай справиться з перебудовою, а не тратить енергію на травлення, того, що, можливо, доведеться виштовхнути.

На хворість дитятника наша подруга, яка вчиться астрології у Делійському державному університеті, відповіла листом, в якому вказала можливу причину хвороби – пробитість аури зайвою увагою індусів. Як захист-превентив порадила шпильки, які на ніч тре знімати і розстібати. Якщо в шпильки почорніє кінчик – викинути. Пробуємо. Наступного дня дві з трьох шпильок, які ми на себе начепили, мали почорнілі кінчики. Індія атакує мою псевдонаукову картину світу, намагаючись повільно, вишукано, терпляче, камінець за камінцем дезінтегрувати її вщент. Якщо викидати шпильки, їх запас швидко закінчиться, спробуємо цілком в дусі середньовічної європейської і всілякої іншої магії “очищати” їх вогнем і водою. Карл Саган конвульсує і помирає в страшних муках.

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.


Tagged , , , , , . Bookmark the permalink.