Вогнений Бодхісатва

Thích Quảng Đức self immolation Вогнений Бодхісатва

Самоспалення заради свободи. Це фото М.Брауна стало символом боротьби в’єтнамського народу за релігійну рівноправність і проти дискримінації буддистів католицькою диктатурою.

11 червня – день пам’яті будиського ченця Тхіч Кван Дюка, що здійснив самоспалення у знак протесту проти дискримінації будистів президентом В’єтнаму в 1963 році.

Перед тим як чиркнути сірником, Тхіч Кван Дюк виголосив коротку промову:
“Перш ніж закрити очі й рухатися до бачення Будди я з усією пошаною прошу президента Нго Дінг Дьєма виявити співчуття до народу і впровадити рівність за релігійною ознакою, щоб нашу батьківщина стала назавжди сильною. Я закликаю вище священство, членів санги (буддиської общини) та буддистів-мирян солідарно організовуватися і здійснювати жертвопринесення задля захисту буддизму.

Передісторія

Наприкінці п’ятидесятих років ХХ століття президент Південного В’єтнаму Нго Дінг Дьєм проводив політику “навернення В’єтнаму в католицизм”. Він оголосив, що країна “присвячується Діві Марії” і проводив відбір на всі важливі посади армії та адміністрації за релігійною ознакою. Гуманітарна допомога від США, податкові пільги та бізнесові преференції надавалися тим, хто сповідує католицизм. Римо-католицька церква виступала найбільшим землевласником країни, у деяких районах католицькі священники змушували селян відробляти панщину, тримаючи їх в покорі за допомогою приватних армій.

Невдоволення режимом буддиської більшості врешті-решт вилилося в протести, в піку яких поліція вбила дев’ятьох буддистів.
Не розуміючи, до чого все це призведе, у травні 1963 уряд Дьєма прийняв закон проти використання будиських релігійних прапорів, який застосовувався досить вибірково, зокрема буддистам заборонили вивішувати прапори під час традиційного свята Весак (“день народження” Будди Гаутами), а висвячення в архієпископи брата Дьєма візначили прапорами Ватикану…

Ченець Тхіч Кван Дюк готувався до само-спалення протягом кількох тижнів, які він провів в особливих медитаціях, інструкції до яких, ніби-то, знайшов у старих китайських текстах. Свою мотивацію він пояснив у листах до спільноти та уряду Дьєма, розісланих за кілька тижнів до свого незвичайного вчинку: Дюк хотів привернути увагу громадськості до репресивної політики католицького режиму. Перед його самоспаленням буддисти Південного В’єтнаму звернулисчя до режиму з наступними вимогами:
– зняти заборону на використання традиційного буддиського прапора;
– надати буддистам такі ж права як і католикам;
– перестати затримувати буддистів;
– надати буддиським ченцям і черницям право практикувати та поширювати свою релігію;
– надати компенсації сім’ям жертв режиму та покарати винних у їхніх смертях.

Уряд ніяк не зреагував на це прохання.

Очевидці повідомляють, що вдень 11 червня 1963 Тіч Кван Дюк та ще двоє монахів вийшли з машини на людному перехресті в центрі Хо Ши Міну (тепер Сайгон) неподалік посольства буддиської Камбоджі. Чернець сів у традиційну позу “лотоса”, супровід допоміг йому облитися бензином з каністри. Самоспалення зайняло всього кілька хвилин.

 

Процес

BoTatQuangDuc 16 Вогнений Бодхісатва

В кольорі це мало виглядати приблизно так

Присутні в основному мовчали або молилися, дехто плакав.
Багато ченців і черниць та кілька шокованих перехожих по-буддиськи розпростерлися перед монахом у вогні.
Поліція намагалася прорватися до палаючого ченця, але коло буддиських монахів витримало її натиск. Один з поліцаїв приєднався до людей, що впали долілиць вшановуючи Дюка.

Присутній журналіст New York Times Девід Хальберштам описав це так: “з людської істоти виривалося полум’я; його тіло повільно зсихалося й зморщувалося, голова чорніла й обвуглювалася. У повітрі пахло палаючим м’ясом людини; люди згорають навдивовижу швидко. За спиною я чув як схлипуючи збираються в’єтнамці. Я був занадто шокований щоб плакати, занадто збентежений щоб щось записувати чи розпитувати, занадто спантеличений щоб навіть думати… Палаючи, він ні разу не ворухнув жодним м’язом, не вимовив жодного звука, його видимий спокій різко суперечив риданням людей довкола”.

 

Реакція влади

Дії влади, як зазвичай трапляється у подібних випадках, були маразматичними: через кілька годин поліція арештувала близько сорока монашок і монахів за несанкціоноване молитовне зібрання біля штаб-квартири буддистів у пагоді Xa Lоi.

Дьєм по радіо звернувся до народу, оголосивши, що він “надзвичайно стурбований” тим, що відбулося, і закликав націю зберігати “спокій і патріотизм” та віддав наказ армії ловити дисидентів.

Thich quang duc heart Вогнений Бодхісатва

Неопалиме серце. Вікіпедія

Перша леді Південного В’єтнаму мадам Ньху (навернена в католицизм невістка Дьєма і його головна радниця) оголосила, що, “аплодуватиме наступному шоу з барбек’ю з ченця”.

Місцева легенда розповідає, що того вечора тисячі мешканців Сайгону бачили в небі на заході Сонця лик Будди, з очей якого текли сльози.

Під час поховання залишки тіла Дюка допалили, в процесі виявилося, що його серце обвуглилося, але не згоріло, що будисти сприйняли як прояв сакрального (у буддизмі є своя традиція нетлінних мощей і шаріра – кристалів, що залишаються після спалення тіл святих). Серце помістили в склянну чашу і поставили в Xa Lоi. Таємна поліція під час штурму пагоди вилучила реліквію. Зараз воно ніби-то, зберігається під охороною в Центральному банку В’єтнаму.

 

 

 

Міжнародні наслідки і падіння режиму

Фото “палаючого монаха” вже наступного дня після його самоспалення потрапило до президента Кенеді. Надлюдський вчинок в’єтнамського ченця вразив Захід, США посили тиск на режим Дьєма, і йому довелося піти на поступки буддистам. Самоспалення Тхіч Кван Дюка різко вплинуло на в’єтнамське суспільство і штовхнуло його до самоорганзіації та посилення протестів і вже в листопаді 1963 президента відсторонила від влади група офіцерів, яким не сподобалася “позиція Дьєма у буддиській кризі” та його тиск на національні групи під приводом боротьби з комуністами-в’єтконгами.

M.Brown  Вогнений Бодхісатва

World Press Photo of the Year – 1963

Фотограф Малькольм Браун отримав Пулітцерівську премію за фото, яке увішло у відому підбірку “13 світлин, що змінили світ” і потрапило на обкладинку альбому Rage Against the Machine.

 

Трiшки арту в пам’ять бодхісатви Тхіч Кван Дюка

Thich Quan Duc 2009. acrylic on stretched canvas transer interpretation Вогнений Бодхісатва

Психоделічна інтерпретація невідомого автора

 

HopeTopmsflickr Thich Quang Duc FineArtsMuseum Вогнений Бодхісатва

У FineArts Museum

Portrait of Thich Quang Duc by C. K. Wilde copyright 2006 Вогнений Бодхісатва

Вільде. С.К. “Портрет Тхіч Кванг Дюка”. 2006.  Форма — це порожнеча. Порожнеча – це форма.

 

Steve D hammond Вогнений Бодхісатва

Стів Хеммонд. “Тхіч Кванг Дюк”

 

thich quang duc david nixon1 618x768 Вогнений Бодхісатва

Девід Ніксон. “Тхіч Кванг Дюк”

 

IvanChanBurning Monk acrylic on canvas Вогнений Бодхісатва

Ivan Chan. Burning Monk, acrylic on canvas

Thích Quảng Đức ВІКА 1024x768 Вогнений Бодхісатва

Меморіал Тхіч Кван Дюку на місці його самоспалення в Сайгоні. Вікіпедія

Classics in LEGO monk on fire Вогнений Бодхісатва

LEGO-варіант

 

Біо

Тхіч Кванг Дюк народився у 1897, на момент самоспалення у 1963 йому було 66 чи 67 років. З семи років він жив у буддиській чернечій спільноті і в двадцять отримав повну монашу ініціацію. Протягом кількох років він практикував сувору аскезу і очищення, став вчителем, мав високий адміністративний статус в санзі і протягом багатьох років займався відбудовою храмів В’єтнаму.
Сьогодні Тхіч Кван Дюка вшановують як бодхісатву – істоту, що сягає ідеалу будизму Махаяни – через співчуття до страждання інших відмовляється від остаточного Просвітлення і приносить обітницю не вступати в нірвану, доки не допоможе прийти до Просвітлення всім іншим живим істотам.

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.


Tagged , , , , , . Bookmark the permalink.