Епічна алегорія Катха-Упанішади, яка описує психо-фізіологічне влаштування втіленої людини її проблеми і шлях до щастя
Піднята у статті Давиденка тема екології мислення з точки зору філософій Індії виглядає дуже актуальною – індійські цивілізації здавна переймалися чистотою вмісту простору між вухами і по-серйозному підійшли до вирішення проблеми. Індійська думка значно радикальніше підходить до оцінки того, що Станіслав називає “кіно-в-голові” чи ж “повсякденна інтелектуальна продукція”, чи ж “контент его”, до якого з таким пієтетом ставиться думка Заходу. Індія вбачає в цьому лише нескінченний серіал – “майю”, ілюзію, неконтрольований потік думок, який не просто не має ніякої цінності сам по собі – індуїзм вважає, що цей потік “каля-баля з самим собою” і є тією маячнею, яка закриває від нас істинну ціль буття, його суть, бачення власного місця в космічному процесі… Власне, це неконтрольоване ментальне “каля-баля” і є тим, що не дає нам бути щасливим (more…)
If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.
Екадаши, згідно уявлень вішнуїтів (вайшнавів) — надзвичайно сприятливі дні для посту і релігійних практик.
