Феномен дікші в тантризмі і неотантризмі

 У класичному тантризмі одним з найважливіших елементів є феномен дікші. Зазвичай цей термін перекладається як “посвячення”, “ініціація”. Однак такий переклад не повністю відображає той зміст, що в нього вкладається індуїськими та буддиськими практиками цієї групи вчень. Є два базових етимологічних пояснень цього терміну:

1. Цього пояснення дотримуються Гупта А. та Козловський І. – асоціація терміну з  “дана” (віддавання) та “кшапана” (руйнування)

2. Менш поширене (Фьорштайн Г.) – “ді” виводиться з “дів’я” (божественний), а “кша” відповідає “лшалана” (стирати)

В обох випадках йдеться про стирання, знищення – карми, гріхів, невігластва, руйнування (значне розширення) меж свідомості, іллюзорної особистості і внесення чогось нового, божественного, сакрального в тіло і психіку учня містичним чином. Надзвичайне значення має роль гуру (more…)

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.

Методологічні проблеми релігієзнавчого дослідження Tантри

Попри успіхи сучасного релігієзнавства у дослідженні релігій Південно-Східної Азії, формування цілісної картини релігійності цього регіону неможливе без включення традиції тантризму, який попри широку відомість, залишається майже неосвітленим. Стосовно тантри та тантризму навіть у професійному середовищі побутує ряд культурних упереджень та стереотипів, в той час, як, по-суті, дані традиції вирізняються надзвичайно високим психологізмом, надзвичайно розвиненою обрядовістю та глибокою філософічністю. Такі відомі дослідники як М. Еліаде та Є. Торчинов зазначають, що найрозвиненіша психотехніка присутня саме в тантричних культах.

Отже, розглянемо основні проблеми, які виникають перед дослідниками релігійних систем, які відносять до тантричних. Перш за все варто вказати про розрізнення буддистської та індуїстської їх гілок. Це майже зовсім різні традиції, які в методологічно-навчальних посібниках часто плутають. Тантричні практики шиваїзму відрізняються (more…)

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.

Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації 1991р.” з точки зору індивіда та малих релігійних груп

Обраний Україною курс на входження в європейське співтовариство потребує приведення вітчизняного законодавства з усіма його пострадянськими казусами у відповідність з нормами європейського права. Попри те, що Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” вважається одним з найдемократичніших у світі, спробуємо критично проаналізувати його з точки зору релігійної (не обов’язково віруючої) людини та невеликих релігійних об’єднань.

Перше, що кидається увічі по прочитанню закону та ознайомленню з механізмами його імплементації — надзвичайна бюрократизованість – закон явно спрямовано не на віруючого індивідада, а на юридично оформлені (через складну і нудну процедуру) організаціїї. У питанні формулювань автори виявилися надзвичайно абстрактними  — конкретного не сказано  майже нічого, а для зменшення клопот  з релігійними утвореннями, держслужбовцями все, що стосується релігійності, зводиться до індукції церковних громад до рівня звичайних юридичних організацій, ігноруючи (more…)

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.

Звіт з конференції “Психологія Релігії. Харків-2006”.

12-15 жовтня 2006р. у Харкові відбулася 8-а Міжнародна конференція з практичної психології „Психологія Релігії. Світові духовні традиції, релігійні практики, секти: ставлення до сексуальності, грошей, влади, сім’ї, здоров’я, самореалізації”. Організаторами виступили Харківський Фонд Психологічних Досліджень і Харківський Трансперсональний Центр. На конференції представлено більше 40 напрямів сучасної практичної психології, організацій релігійного та духовного спрямування, та такої, здавалося б, недоречної, до психології релігії галузі, як бізнес-консультування.  Серед всього численного спектру не представлено, нажаль, лише психоаналіз та такий надзвичайно важливий напрямок як шизоаналіз.  Майже не було релігієзнавців, що дуже здивувало останніх, адже конференція безпосередньо стосувалася їх фахового поля, і теоретичні доповіді та круглі столи показали б за наявності спеціалістів з психології релігії зовсім інший рівень. (more…)

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.