Януковича — новим символом для Майдану

Дуже люблю тибетський буддизм, з його гнівними божествами, дхармапалами, тантру з її черепами (Шива, взагалі, благословив Україну своїм Тризубом), мексиканців з їхнім Dia de los Muertos… Я про те, що після перемоги обов’язковим об’єктом Майдану, окрім якогось виду пам’ятника загиблим, має стати череп Януковича.

Не знаю, під склом чи на узвишші, наприклад на Золотому Унітазі, митці придумають, але він має бути, а церемонія інагурації президентів і прем’єрів має включати в себе п’ятихвилинну медитацію на цей об’єкт.

Череп має бути відкритий для споглядання увесь час, щоб символічно долати наше “мояхатаскрайство”, щоб люди пам’ятали про ціну свободи і про те, що коли вилазить якесь зло, тре не терпіти його роками, а виходити на майдан і розбиратися з ним відразу.

А, ну й черепушка-то має буть чорною, в кіптяві-сажі, чи шо, це кагбе натякає на спосіб її виділення з гнилого овоча.

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.

Конфліктність новітніх релігійних течій орієнталіського походження: прогнози розвитку

Говорячи про конфліктність НРТ взагалі, і орієнталіських зокрема, часто оперують такими поняттями як „загроза національній духовності, рідній культурі”, чи, навіть, в особливо важких випадках, національній безпеці. При цьому автори подібних тверджень, зазвичай, не оперують ні дійсною статистикою стосовно поширеності даного феномену, ні статистикою темпів росту НРТ.  На сьогодні явище НРТ орієнталіського походження не є настільки масовим і найближчим часом не стане — відсоткова частка новітніх течій в релігійному ландшафті України незначна і темпи приросту не дають серйозних причин для занепокоєння  – а внесення певної східної складової до українського культурного простору можна лише вітати (more…)

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.

Феномен дікші в тантризмі і неотантризмі

 У класичному тантризмі одним з найважливіших елементів є феномен дікші. Зазвичай цей термін перекладається як “посвячення”, “ініціація”. Однак такий переклад не повністю відображає той зміст, що в нього вкладається індуїськими та буддиськими практиками цієї групи вчень. Є два базових етимологічних пояснень цього терміну:

1. Цього пояснення дотримуються Гупта А. та Козловський І. – асоціація терміну з  “дана” (віддавання) та “кшапана” (руйнування)

2. Менш поширене (Фьорштайн Г.) – “ді” виводиться з “дів’я” (божественний), а “кша” відповідає “лшалана” (стирати)

В обох випадках йдеться про стирання, знищення – карми, гріхів, невігластва, руйнування (значне розширення) меж свідомості, іллюзорної особистості і внесення чогось нового, божественного, сакрального в тіло і психіку учня містичним чином. Надзвичайне значення має роль гуру (more…)

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.

Методологічні проблеми релігієзнавчого дослідження Tантри

Попри успіхи сучасного релігієзнавства у дослідженні релігій Південно-Східної Азії, формування цілісної картини релігійності цього регіону неможливе без включення традиції тантризму, який попри широку відомість, залишається майже неосвітленим. Стосовно тантри та тантризму навіть у професійному середовищі побутує ряд культурних упереджень та стереотипів, в той час, як, по-суті, дані традиції вирізняються надзвичайно високим психологізмом, надзвичайно розвиненою обрядовістю та глибокою філософічністю. Такі відомі дослідники як М. Еліаде та Є. Торчинов зазначають, що найрозвиненіша психотехніка присутня саме в тантричних культах.

Отже, розглянемо основні проблеми, які виникають перед дослідниками релігійних систем, які відносять до тантричних. Перш за все варто вказати про розрізнення буддистської та індуїстської їх гілок. Це майже зовсім різні традиції, які в методологічно-навчальних посібниках часто плутають. Тантричні практики шиваїзму відрізняються (more…)

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.

Звіт з конференції “Психологія Релігії. Харків-2006”.

12-15 жовтня 2006р. у Харкові відбулася 8-а Міжнародна конференція з практичної психології „Психологія Релігії. Світові духовні традиції, релігійні практики, секти: ставлення до сексуальності, грошей, влади, сім’ї, здоров’я, самореалізації”. Організаторами виступили Харківський Фонд Психологічних Досліджень і Харківський Трансперсональний Центр. На конференції представлено більше 40 напрямів сучасної практичної психології, організацій релігійного та духовного спрямування, та такої, здавалося б, недоречної, до психології релігії галузі, як бізнес-консультування.  Серед всього численного спектру не представлено, нажаль, лише психоаналіз та такий надзвичайно важливий напрямок як шизоаналіз.  Майже не було релігієзнавців, що дуже здивувало останніх, адже конференція безпосередньо стосувалася їх фахового поля, і теоретичні доповіді та круглі столи показали б за наявності спеціалістів з психології релігії зовсім інший рівень. (more…)

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.