Давиденко С. Межі нашої толерантності

220px GeneRobinson Давиденко С. Межі нашої толерантності

Gene Robinson — перший в історії християнських церков “відкритий” гомоєпископ, висвячений у 2003 єпіскопалами штату Нью Хемпшир

Гомопіп – це збочення і порушення обітниць, чи нормальний, прийнятний, здоровий вияв сексуальності, звільненої від релігійних забобон і накрутів? Як би ви поставилися до того, що духовний наставник у церкві, куди ходите ви/ваша дитина/родичі/близькі друзі – педрило гей (як і у політкоректному Заході скоро в нас, мабуть, не можна буде вживати слово “підарас” тому, може, варто звикати вже зараз)?

Ні, поки це в нас ще не заборонено, будемо називати цих людей, як то в нас заведено, підарасами, а священослужителів, які практикують одностатеві сексуальні стосунки – гомопопами чи попопідарасами.

 Головне моє питання таке: ми рівняємося на Захід, хочемо в Європу, – це все так, але наскільки ми готові приймати західні цінності, конкретно в сфері толерантності і релігії? Наскільки далеко ми готові зайти приймаючи навʼязувані Заходом моделі?

 Ставлення до підарасів і попопідарасів, зокрема, – це ще одна з багатьох ліній, які відділяють нас від Європи. Для Заходу образ попа-підараса з кожним роким все більше стає втіленням торжества ідей рівності, толерантності і поваги до людини, свого роду кульмінацією “демонократичних цінностей”. – Для нас же це, восновному, – огидне, збочене, неприйнятне викривлення чи доведення до абсурду цих самих цінностей.

 Феномен гомопопів у всіх християнських церквах відомий здавна. Церква, (more…)

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.