КАРМА-СУТРА II: ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНІСТЬ І ВИПАДКОВІСТЬ

Dharmachakra malindawords.blogspot.com  200x200 КАРМА СУТРА II: ВЗАЄМОПОВЯЗАНІСТЬ І ВИПАДКОВІСТЬУ світлі наведеного визначення карми доходимо до висновку, що випадковості не існує, коли ми дозволяємо собі щось позначити у сприйнятті Всесвіту як “випадкове”, ми просто розписуємося в бессилості нашого розуму охопити всю повноту причинно-наслідкового зв’язку, що привів до результату, або ж в ліні чи нестачі ресурсів для продовження дослідження.

Вчені-практики, усвідомлюючи обмеженість нашої здатності прораховувати всі взаємодії, взялися рахувати ймовірності різних подій у відсотках – у найдослідженіших галузях, навіть досягли непоганих результатів, однак ці ймовірності — лише наші закривання від і жалюгідні приховування того факту, що ми не здатні осягнути, чи, хоча б, побачити ВСЮ КАРТИНУ. (more…)

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.

КАРМА-СУТРА I: ЩО ТАКЕ КАРМА І ЯК З НЕЮ ЖИТИ

bltc.com  КАРМА СУТРА I: ЩО ТАКЕ КАРМА І ЯК З НЕЮ ЖИТИУ школі, пояснюючи індійську концепцію карми, підручники чомусь зосереджувалися на дії карми в “наступних втіленнях”, на її ролі як визначальника “наступних життів” і уникали розгляду карми у стосунку до цілком конкретного “теперішнього життя”. Мабуть, такий образ був закладений в радянську програму, щоб показати, які індуси з їх релігією і філософією дурні у світлі комуністично-атеїстичного сприйняття дійсності.

Дія карми, а саме того її аспекту, який завдячує поверненю/принесенню у наші життя “неприємних” речей і дій, чи ж, як дехто це називає, “кармічних воздаянь”, згодьтеся, цікавить нас значно більше, ніж гіпотететичні наслідки в гіпотетичних “наступних життях”.

Багато індусів, яких я навмисно про це допитував, не вірять у “наступні життя” – (а чого дурити себе і в них вірити, якщо не знаєш нічого при них напевне), але своє теперішнє життя цілком раціонально спримають у світлі концепції карми.  Зрозуміти це, на перший погляд, непросто, хоча б через увесь той дискурс довкола поняття “карма”, який склався у постсовковому ментальному просторі і заважає розібратися що ж це таке.

Отже, слово “карма” перекладається з санскриту просто як “дія”. (more…)

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.

Шанті, шанті, шанті…

“Шанті, шанті, шанті” – базова концепція для розуміння життя в Індії. Практичне оволодіння нею – обов’язкова передумова як психологічного так і фізичного комфорту в цій країні.

Саме слово “шанті” (санскр, хінді: शान्तिः, англ: shanti) означає мир, спокій, благість. Це і розслабленість фізична, і спокій розуму, і відпочинок. (more…)

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.

Критика “організованої релігійності”. Частина II: С.Н.Гоенка

Бог створив людину за своїм образом і подобою чи людина створила Бога в цей же спосіб? Для багатьох вірян монотеїстичних релігій, як християнство чи вішнуїзм, певною мірою справедливе друге твердження. Страждання класичних літературних героїв “Боже, чому ти це дозволив, Боже, чому ти не втрутився “ — арії цієї опери: наші уявлення про Бога, про те, яким Він є, чи яким має бути, не обовʼязково мають стосунок до реального Бога. І не обовʼязково відображають Його реальну Природу і Сутність.  (more…)

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.

Критика “організованої релігійності”. Частина I: Дж. Крішнамурті

У світлі кризи традиційного християнства дуже цікавою для нього може виявитися критика організованої релігійності не з табору секулярного чи атеїстичного, а з боку конкурентів (чи колег?) з інших, бажано радикально інакших, релігійних напрямів. Нижче пропоную тезовий виклад критики організованих релігій всесвітньо відомими вчителями Джиду Крішнамурті і Сатья Нараяна Гоенкою.  (more…)

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.

Буддистська економіка Ернста Шумахера. Ч.2

Дещо примітивізуючи — цивілізація чи спільнота, яка живе восновному з відновлюваних ресурсів – досконаліша, ніж та, що базується на ресурсах невідновлюваних. Остання веде паразитичний спосіб життя, витрачаючи на задоволення потреб не дохід, а капітал.

Гнатися за зовнішніми цифрами, типу ВВП, згідно „буддиської економіки”, – нерозумно. Ці цифри, зазвичай, показують зростання „проценту жиров у маслі” (с) тільки маленької купки великих власників, ігноруючи економічний стан більшості населення. Те саме можна сказати й про ідеалізацію радостей зростання показників імпорту й експорту – спадків свідомості колоніалізму, який за інерцією використовують економісти розвивнених країн, і які сліпо копіють економісти країн, які намагаються стати „розвиненими”, бо так роблять їхні успішніші колеги.

Зараз такі „заявки” вже не сприймається як щось революційне, але для економістів шестидесятих звучали повною єрессю. Тільки після розвитку концепції „стійкого розвитку” (sustainable development) ідеї Шумахера стали сприйматися як розумні (ну, хіба, трішки дивні).

Основною „фішкою” пропонованої „буддиської” системи є ставлення до праці.

Вчений протиставляє „західний матеріалістичний” підхід до роботи – коли робота це майже примусовий „хобот”, до якого людину треба змушувати, а для роботодавця — неуникні витрати, які він намагатиметься будь-яким способом звести до мінімуму; заробітна плата – компенсація робітникові за втрачений час і комфорт.

З точки зору буддизму, людська праця переслідує, як мінімум, три цілі. Перш за все – надати людині можливості розвивати свої творчі здібності. Як казав Хайнлайн, „спеціалізація – доля комах” — автоматизація праці, коли працівник заводу, офісу, супермаркету місяцями й роками щодня повторює однакові безсмисленні дії, все більше перетворюючись у зомбі-робота – неприйнятна, бо душить у людині творче начало. По-друге, допомогти людині подолати власний егоїзм (одне з основних завдань, які буддизм ставить перед індивідом) через працю з іншими над спільним проектом. По-третє, виробництво необхідних для достойного рівня життя, якісних товарів та послуг. Якщо роботодавець організовує працю нехтуючи ці цілі, у такий спосіб, коли праця втрачає смисл, стає нудною, чи дратує працівників, він вчиняє ледь не злочин.

Робота „буддиського ідеалу” – це не те, чого людина будь-якою ціною уникатиме, а благословення, якщо відбувається в умовах забезпечення прав і свобод людини. Робота – не лише процес виробництва, вона іще й має психологічну та „духовну” (що б це не значило) значущість. Навіть для тих економістів, які вірять, що економічне зростання важливіше будь-яких релігійних цінностей.

Цікаві й соціальні наслідки такого підходу: поширення зайнятості жінок в офісах та на заводах, поки їх діти залишені самі-по-собі, вказує на серйозні проблеми в економіці країни. Для „будиського економіста” це — таке ж неефективне використання цінних ресурсів, як забирання в армію висококваліфікованого працівника для економіста „капіталістичного”.

Викликають інтерес й дрібніші деталі системи – наприклад, Шумахер наголошує на важливості саджання дерев http://infoporn.org.ua/2010/05/11/drevonasadnyctvo_yak_sposb_borot%27by_z_systemoyu – як для економіки, так і для виховання свідомості. Садячи дерева і дбаючи про них, ми думаємо про майбутнє, забезпечуємо потомків відновлюваними ресурсами,  „включаємося” у взаємодію з природою і краще усвідомлюємо природні процеси та наш вплив на них.

Звучить привабливо?

Шумахер запропонував цікавий спосіб боротьби зі спекуляціями з землею – спражньою бідою всіх капіталістичних економік. Вчений вважає, що обидві крайнощі – повністю індивідуалізована і нічим не контрольована власність на землю та її продаж, як і „націоналізація” чи „соціалізація” – коли землю „від імені народу” контролює бюрократія, – не призводять ні до чого хорошого – „бульбашки” на спекулятивному ринку, які в макромасштабі призводять до нищення дрібних землевласників і розхитують економіки – з одного боку – і маразми соціалістичного „управління” землею, прекрасно відомі всім, хто пережив „совковий” експеримент з колгоспами. Шумахер придумав хитре рішення проблеми — законодавче встановлення стабільної ціни для кожної земельної ділянки (з прив’язкою її до індексу інфляції, якщо така в країні присутня). У розвинених країнах, де зібрано „пазл” http://infoporn.org.ua/2010/05/18/poglyad__na_ukrayinu__panorama_z_holmv_gruzyi, це технічно зробити зовсім не важко. Продавець ділянки не може отримати за неї більшу ціну, ніж встановлено, якщо ж в процесі купівлі-продажу виявляється бажаючий заплати більшу ціну, ніж встановлено, він платить більше. Але сума переплати йде не продавцеві, а у спеціальний державний фонд (наприклад благоустрою сільгоспугідь, створення заповідників чи озеленення міст).

Індустріальне суспільство не має механізмів, які дозволяють забезпечити повагу до прав людини й скочування до конфліктів і тоталітарних режимів після закінчення невідновлюваних ресурсів. Виживання глобалізованої цивілізації видається настільки складним, що досягнення економічної стабільності, яка б супроводжувалася повагою до людини, її прав та свобод, можливе лише в небагатьох соціумах і в історично дуже короткі періоди.

Отже, підсумуємо – індустріальне чи „постіндустріальне” суспільство, яке грунтується на екстенсивному використанні невідновлюваних ресурсів, не може існувати нескінченно довго. Неминуче повернення до локальних економік, заснованих на сільському господарстві. З цим важко не погодитися теоретично, але доки півень не підійде близько й не клюне в дупу, більшість людей не сприймуть цієї думки. Покищо, імплементація і розвиток принципів „буддиської економіки” – справа ентузіастів-експериментаторів у деяких невеличких комунах та екопоселеннях.

У шестидесятих, коли Шумахер опублікував перші викладки своїх напрацювань, економісти глузували з його теорій. Однак через кілька десятиліть стало очевидним, що людству необхідно прийти до більш раціональної економіки, ніж викоруистовується зараз — якщо ми не знайдемо й не приймемо її самі, нас до цього просто змусять зовнішні обставини – такі як вичерпання невідновлюваних ресурсів.

Збільшення потреблядства споживання веде, в кінцевому підсумку, внікуди. Можливо, розумніше збільшувати не споживання, а вчитися досягати максимуму задоволення від мінімуму споживання? І принципово виробляти лише максимально якісні товари та послуги?

Почаоток: Буддиська економіка Ернста Шумахера. Ч.1.

Опубліковано: Інфопорн http://infoporn.org.ua/materials/articles/Buddistska_ekonomika_Ernsta_Shumahera_Zakinchennya/44632

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.

Апологія релігії

18155CA5 1 Апологія релігіїКритика і показ загонів і маразмів церковної бюрократії та перверзій під прикриттям авторитету Церкви – річ палєзна, перш за все для самих релігійних організацій. (more…)

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.

Буддиська економіка Ернста Шумахера. Ч.1.

Неефективність і, часто, шкідливість для суспільства й природи сучасних економічних підходів змушує все частіше вдаватися до пошуків розумних альтернатив. Вони є, але ними не користуються – насамперед, тому, що про них мало знають.

Одна з таких альтернатив — „буддиська економіка” Ернста Шумахера, розроблена ще в п’ятидесятих роках ХХ століття. (more…)

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.

Буш і Сталін у містичному вогні ФСБ

4E2B498A 1 Буш і Сталін у містичному вогні ФСБ

Віктор Пєлєвін вкотре під Новий Рік радує\лякає\мозкопромиває своїх читачів — 7 грудня  вийшла нова збірка оповідань під назвою „Ананасная вода для прекрасной дамы”. З першого ж дня продажі б’ють всі рекорди. Книга дуже швидко з’явилася в інтернетах, звідки й пролізла під мікроскоп Інфопорна.

Пєлєвін знову й знову намагається показати, чим є\не-є Бог і як його пізнати. Паралельно розповідає історію, про те як ФСБ захопила контроль над мозком Дж.Буша, та як це призвело до війни в Іраку та Афганістані.

Історія звучить настільки правдоподібно, що виникає підозра (more…)

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.

Кривавий комунізм і мирна гімнастика

 Кривавий комунізм і мирна гімнастикаПеред посольством Китаю час від часу можна побачити зв’язаних людей у клітках, незручних позах, з плакатами, які зображують тортури та закликами свободи ув’язненим.  Ці люди – послідовники, або співчуваючі Фалунь Гун – новітньої релігійної течії, яка практикує ци-гун  – вчення про досягнення гармонії через вправи типу гімнастики і особливі форми медитації.

Вчення це заборонене в Китаї.

Послідовники течії стверджують, що в Китаї їх близько 100 млн (more…)

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.