Ахімса в революцію або буддизм з тринітротолуолом

setrap 1 272x300 Ахімса в революцію або буддизм з тринітротолуолом

О, Дхармапали, прийдіть на захист Правди…

Кажуть, що Оріген, повчаючи молодь на теми того, яким має бути християнин, що значить “не вбий” та розумінню “насилля проти насилля” наводив як приклад типову для тих часів ситуацію випробування благочестивості і принциповості християнина.

Уявімо: є безмежна пустеля, по ній іде караван прочан у Святу Землю.

Прибігають грабіжники, рубають охорону, грабують “матеріальні цінності”, і, як заведено, збираються ґвалтувати паломниць.

Що робити справжньому християнину у такій ситуації?

Адже чітко сказано: “не вбий”.

Дати себе зарубати – нема питань, але тут збираються застосувати насилля проти слабких та немічних жінок. Що ж робити? Брати зброю і захищати-вбивати?

Оріген вирішував питання досить оригінально (more…)

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.

Джайнізм та його подарунки людству

vir sewa mandir Mahavir Del Джайнізм та його подарунки людству

Засновник (чи реформатор, як вважають Джайни) джайнізму Бхагаван Махавір у храмі Вір Сева Мандір, Нью Делі.

Українському релігієзнавству про джайнізм не відомо майже нічого. Студентам сухо переказують, у найкращому випадку, вікіпедію, але, частіше, на жаль, відомості з іще радянського видання підручників і монографій. Хіпі та інші мандрівники в Індію теж рідко з ними стикаються, тому що “водяться” джайни поза топтаними маршрутами, лишилося їх дуже мало (4 млн) і через відсутність інформації вони не викликають особливого інтересу на відміну від відомих всім шиваїтів, кришнаїтів, і завжди популярних нага-бабів, аґхорі і тантриків.

Між тим, джайнізм – релігія, що, як в теоретичному обгрунтуванні ахімси, так і в її практичному втіленні, сягла найвищої етики ставлення до живого, “духовної екології” серед усіх релігійних систем людства.

Джайна-дхарма наголошує на принциповій екзистенційній рівності всіх форм життя, (more…)

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.

Ліки від ультра-націоналізму

 Ліки від ультра націоналізмуБудь-яка націоналістична ідеологія ґрунтується на протиставленні себе Іншому і, будучи використана в політиці, на демонізації Іншого. Націоналізм завжди потребує образу міфологізованого ворога.

Суто на теоретичному рівні націоналізми протистоять інтересам людства як цілісності, в пост-юнгіанських термінах — заважають проявленню і самоусвідомленню Вселюдської Душі, за Д.Андрєєвим — обʼєднанню людства в єдине братство, досягненню єдності й цілісності. Націоналізм, зазвичай, протистоїть сутнісній релігії, тому що мета релігії – обʼєднувати, а політики – навпаки.

У світогляді ВО Свободи зокрема і в націоналізмі загалом мене завжди висаджувала вузькість просторово-географічного сприйняття нациків та ідентифікування ними себе з дуже невеликою соціальною групою. (more…)

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.

Хімса, Ахімса і вегетаріанство

ahimsa by lady kl d5cvrxz 232x300 Хімса, Ахімса і вегетаріанство

Джайнський символ Обітниці ахімси у виконанні deviantart

Чи вегетаріанство, дійсно, корисне для здоров’я у тривалій перспективі?

Після восьми років невживання «продуктів тваринного походження» і різних спроб замінити їх відсутність, у мене в цьому виникли серйозні сумніви. Спостерігаючи індусів, відсотків 40 яких – вегетаріанці, їхні покручені чи, часто, недорозвинені, тіла (особливо у нижчих каст,  які не мають грошей на ріноманіття їжі, якому вчить аюрведа) важко не згадувати, що одне з пояснень феномена – неправильне, неповноцінне харчування.

 І, все ж, попри сумніви в дієтичній стороні питання, не тре навіть дивитися крішнаїтську пропаганду у вигляді зйомок з боєнь, (more…)

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.

З малюком по Індії-19: Шлях на Південь

Rishikesh2Delhi 200x200 З малюком по Індії 19: Шлях на ПівденьСпасибі прекрасному Рішикешу, але нам треба рухатися далі. І тут, як мабуть при будь-якому контакті з індійським транспортом, чи, ширше, з індійською сферою обігу грошей, знову стикаємося з неприємними сторонами місцевої реальності.

Нам треба проїхати 230 км до Делі, кілометрів 15 від автовокзалу до залізничної станції з важковимовлюваною назвою Хазрат Ніззамуддін і ще 2300 км від нього до Карвара, звідки якось, ще невідомо як, добратися до Гокарни. (more…)

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.

Буддистська економіка Ернста Шумахера. Ч.2

Дещо примітивізуючи — цивілізація чи спільнота, яка живе восновному з відновлюваних ресурсів – досконаліша, ніж та, що базується на ресурсах невідновлюваних. Остання веде паразитичний спосіб життя, витрачаючи на задоволення потреб не дохід, а капітал.

Гнатися за зовнішніми цифрами, типу ВВП, згідно „буддиської економіки”, – нерозумно. Ці цифри, зазвичай, показують зростання „проценту жиров у маслі” (с) тільки маленької купки великих власників, ігноруючи економічний стан більшості населення. Те саме можна сказати й про ідеалізацію радостей зростання показників імпорту й експорту – спадків свідомості колоніалізму, який за інерцією використовують економісти розвивнених країн, і які сліпо копіють економісти країн, які намагаються стати „розвиненими”, бо так роблять їхні успішніші колеги.

Зараз такі „заявки” вже не сприймається як щось революційне, але для економістів шестидесятих звучали повною єрессю. Тільки після розвитку концепції „стійкого розвитку” (sustainable development) ідеї Шумахера стали сприйматися як розумні (ну, хіба, трішки дивні).

Основною „фішкою” пропонованої „буддиської” системи є ставлення до праці.

Вчений протиставляє „західний матеріалістичний” підхід до роботи – коли робота це майже примусовий „хобот”, до якого людину треба змушувати, а для роботодавця — неуникні витрати, які він намагатиметься будь-яким способом звести до мінімуму; заробітна плата – компенсація робітникові за втрачений час і комфорт.

З точки зору буддизму, людська праця переслідує, як мінімум, три цілі. Перш за все – надати людині можливості розвивати свої творчі здібності. Як казав Хайнлайн, „спеціалізація – доля комах” — автоматизація праці, коли працівник заводу, офісу, супермаркету місяцями й роками щодня повторює однакові безсмисленні дії, все більше перетворюючись у зомбі-робота – неприйнятна, бо душить у людині творче начало. По-друге, допомогти людині подолати власний егоїзм (одне з основних завдань, які буддизм ставить перед індивідом) через працю з іншими над спільним проектом. По-третє, виробництво необхідних для достойного рівня життя, якісних товарів та послуг. Якщо роботодавець організовує працю нехтуючи ці цілі, у такий спосіб, коли праця втрачає смисл, стає нудною, чи дратує працівників, він вчиняє ледь не злочин.

Робота „буддиського ідеалу” – це не те, чого людина будь-якою ціною уникатиме, а благословення, якщо відбувається в умовах забезпечення прав і свобод людини. Робота – не лише процес виробництва, вона іще й має психологічну та „духовну” (що б це не значило) значущість. Навіть для тих економістів, які вірять, що економічне зростання важливіше будь-яких релігійних цінностей.

Цікаві й соціальні наслідки такого підходу: поширення зайнятості жінок в офісах та на заводах, поки їх діти залишені самі-по-собі, вказує на серйозні проблеми в економіці країни. Для „будиського економіста” це — таке ж неефективне використання цінних ресурсів, як забирання в армію висококваліфікованого працівника для економіста „капіталістичного”.

Викликають інтерес й дрібніші деталі системи – наприклад, Шумахер наголошує на важливості саджання дерев http://infoporn.org.ua/2010/05/11/drevonasadnyctvo_yak_sposb_borot%27by_z_systemoyu – як для економіки, так і для виховання свідомості. Садячи дерева і дбаючи про них, ми думаємо про майбутнє, забезпечуємо потомків відновлюваними ресурсами,  „включаємося” у взаємодію з природою і краще усвідомлюємо природні процеси та наш вплив на них.

Звучить привабливо?

Шумахер запропонував цікавий спосіб боротьби зі спекуляціями з землею – спражньою бідою всіх капіталістичних економік. Вчений вважає, що обидві крайнощі – повністю індивідуалізована і нічим не контрольована власність на землю та її продаж, як і „націоналізація” чи „соціалізація” – коли землю „від імені народу” контролює бюрократія, – не призводять ні до чого хорошого – „бульбашки” на спекулятивному ринку, які в макромасштабі призводять до нищення дрібних землевласників і розхитують економіки – з одного боку – і маразми соціалістичного „управління” землею, прекрасно відомі всім, хто пережив „совковий” експеримент з колгоспами. Шумахер придумав хитре рішення проблеми — законодавче встановлення стабільної ціни для кожної земельної ділянки (з прив’язкою її до індексу інфляції, якщо така в країні присутня). У розвинених країнах, де зібрано „пазл” http://infoporn.org.ua/2010/05/18/poglyad__na_ukrayinu__panorama_z_holmv_gruzyi, це технічно зробити зовсім не важко. Продавець ділянки не може отримати за неї більшу ціну, ніж встановлено, якщо ж в процесі купівлі-продажу виявляється бажаючий заплати більшу ціну, ніж встановлено, він платить більше. Але сума переплати йде не продавцеві, а у спеціальний державний фонд (наприклад благоустрою сільгоспугідь, створення заповідників чи озеленення міст).

Індустріальне суспільство не має механізмів, які дозволяють забезпечити повагу до прав людини й скочування до конфліктів і тоталітарних режимів після закінчення невідновлюваних ресурсів. Виживання глобалізованої цивілізації видається настільки складним, що досягнення економічної стабільності, яка б супроводжувалася повагою до людини, її прав та свобод, можливе лише в небагатьох соціумах і в історично дуже короткі періоди.

Отже, підсумуємо – індустріальне чи „постіндустріальне” суспільство, яке грунтується на екстенсивному використанні невідновлюваних ресурсів, не може існувати нескінченно довго. Неминуче повернення до локальних економік, заснованих на сільському господарстві. З цим важко не погодитися теоретично, але доки півень не підійде близько й не клюне в дупу, більшість людей не сприймуть цієї думки. Покищо, імплементація і розвиток принципів „буддиської економіки” – справа ентузіастів-експериментаторів у деяких невеличких комунах та екопоселеннях.

У шестидесятих, коли Шумахер опублікував перші викладки своїх напрацювань, економісти глузували з його теорій. Однак через кілька десятиліть стало очевидним, що людству необхідно прийти до більш раціональної економіки, ніж викоруистовується зараз — якщо ми не знайдемо й не приймемо її самі, нас до цього просто змусять зовнішні обставини – такі як вичерпання невідновлюваних ресурсів.

Збільшення потреблядства споживання веде, в кінцевому підсумку, внікуди. Можливо, розумніше збільшувати не споживання, а вчитися досягати максимуму задоволення від мінімуму споживання? І принципово виробляти лише максимально якісні товари та послуги?

Почаоток: Буддиська економіка Ернста Шумахера. Ч.1.

Опубліковано: Інфопорн http://infoporn.org.ua/materials/articles/Buddistska_ekonomika_Ernsta_Shumahera_Zakinchennya/44632

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.

Буддиська економіка Ернста Шумахера. Ч.1.

Неефективність і, часто, шкідливість для суспільства й природи сучасних економічних підходів змушує все частіше вдаватися до пошуків розумних альтернатив. Вони є, але ними не користуються – насамперед, тому, що про них мало знають.

Одна з таких альтернатив — „буддиська економіка” Ернста Шумахера, розроблена ще в п’ятидесятих роках ХХ століття. (more…)

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.