Слов’яно-Арійство – “Русскій Мір” для малоосвічених

1376918110 0 Словяно Арійство – Русскій Мір для малоосвіченихКонцепція православного “русского міра” в усій повноті доступна далеко не кожному. Для малоосвіченої (перш за все — гуманітарно), агресивної публіки Імперія розробила значно простішу і войовничішу ідеологію – радикальне неоязичництво.

Тим, хто остаточно утратив зв’язок з християнським корінням, незгоден з самодержавним православієм, Імперія пропонує задовольнити потребу в релігії потягом до слов’янських, “русских” богів, а невдоволеність сучасністю і тугу за втраченою величчю компенсувати міфологізацією прадавньої слов’янської історії.

 1,5 млрд. років тому(!) “русскіє славянє” прилетіли на Землю-Мідгардъ. Значно пізніше, з дозволу “русскіх” з космосу сюди прилетіли й інші, не такі мудрі, раси. Усі древні міста Землі засновані … “русскімі”. (Трехлебов А.В. Кощуны Финиста Ясного Сокола России. Пермь. 2011. – 720 с.)

Цей фрагмент видається повною нісенітницею, але коли зі сцени чи з монітора його декламує харизматичний проповідник слов’яно-арійства “волхв” Вєдаман Вєдаґор Трьохлєбов, навіть люди, які пам’ятають університетський курс історії, ловлять себе на тому, що звучить ця нісенітниця цілком переконливо і в неї дуже хочеться вірити. І люди вірять. Особливо ті, хто не мав університетського курсу історії, і дуже слабо пам’ятає шкільний – проповідники слов’яно-арійства орієнтуються на малоосвічену аудиторію – так, “середній” послідовник російського слов’яно-арійства рідко знає, що крім росіян, українців, білорусів та болгар, слов’яни – це й поляки, чехи, словаки та ін.

Радикальніші з російських неоязичників, “рідновірів”, “слов’ян” вважають “офіційну науку” брехнею, придуманою для того, щоб приховати істину від нащадків слов’янських мудреців. Натомість пропонують вірити в богів Рода, Велеса і, особливо, в агресивного Перуна-громовержця… Культ предків у слов’яно-арійців набуває особливого значення. Всьому, що походить від предків (через волхвів з іменами Доброслав, Богуміл, Коловрат, Яроврат) – треба вірити, те ж, що суперечить волхвам – викривлення історії і результати соціальних збочень. Внаслідок такої логіки картина світу неоязичників надзвичайно контрастна — вони вірять, що Пєрун – наш предок і бог з величезними магічними силами. У Славяно-арийских Ведах описуються польоти Пєруна у космічному просторі біля Землі 40000 років тому на “вайтмані” (схоже, йдеться про запозичення з літаків-віман, які згадуються в міфології індуїзму).

Пєрун дав предкам сучасних слов’ян Вєду Пєруна, щоб ми зараз її згадали і відроджували Слов’янські Общини. Общини, однак, відроджувати майже не вдається, бо неоязичництво – суто міська субкультура, хоча й пропагує єдність з Природою і обоження природніх сил. Аби не нав’язлива пропаганда поглядів, відверті заклики до насильства і вивчення “слов’янського рукопашного бою” та боротьби, виглядало б це мирно й нешкідливо, як тусовки толкіністів – одягнені у довгі вишиті сорочки і підперезані поясами з цілком реальними ножами слов’яно-арійці їдуть вихідними в московському метро до парків зі своїми фалічними чурами та капищами. Що характерно – міліція їх не чіпає.

 МІФОЛОГІЗАЦІЯ ІСТОРІЇ РОСІЙСЬКИМИ НЕОЯЗИЧНИКАМИ

Як і науку загалом, “офіційну історію” слов’яно-арійці вважають фальсифікацією – культова серія фільмів Ігри Богов вчить адептів двом вбивчим аргументам, які ті радо повторюють: “в истории об этом не говорится, но так было” і “правительства и официальная история скрывают”.

Загалом, основою “слов’янського” трактування минулого є агресивна відмова від історичності. Неоволхви ненавидять християнство і досить специфічно трактують історію – наприклад св. Сергія Радонежського вважають волхвом, а св. Володимира і пізніших київських князів демонізують – за страшні знущання над язичниками, буцім, нищення язичників княжими воїнами під час “насадження рабської віри” масштабами перевищує і Голодомор і Голокост.

Епоху СРСР, як і інші прояви російського імперства, хоч і потроху критикують, але всіляко виправдовують. З точки зору жреців Радянський союз – союз РА-дості (РА – у неоязичників ім’я бога Сонця, яке давні єгиптяни позичили, звісно ж, з праслов’янської мови).

 ОБРАЗ ВОРОГА

Слов’яно-арійство неможливе без образу ворога. Найболючіші занози у мізках адептів – християни і євреї, також – напівпотойбічні “темні” або “сірі”, які керують світом… Ці істоти виглядають як люди, але в них немає совісті і походять вони від прадавніх ящерів. Розумніші проповідники (на кшталт Трьохлєбова) прямо не асоціюють їх з євреями, тільки натякають, менш розумні відкрито ототожнюють темних з “жидами, которые пьют русскую кровь”. Популярний серед неоязичників і весь набір традиційних російських параной – світовий уряд, американці і увесь Захід (як раби Ізраїлю) хочуть підкорити Росію, останню надію для духовного відродження людства…

Деякі неоязичники бачать ворогом і агентом темних, що захопили владу, В.Путіна та його уряд (у системі Трьохлєбова-А.Хінєвича), більшість же вважає Путіна світлим вождем (напр. послідовники волхва Лєвашова). Особливо віддані – такі, як Верховна жриця Крада Велес, при кожній можливості вітають національного лідера і отримують подяки з Кремля за активну громадянську позицію.

 

ЛІНГВОФРІЦТВО СЛОВ’ЯНО-АРІЙЦІВ

Невід’ємною частиною слов’яно-арійської ідеології і дискурсу є аматорська лінгвістика або ж лінгвофріцтво – метода “відкриття” прихованого смислу слів, розгадавши який можна взнати забуті істини. Наприклад слово етруски (культура, яка існувала на Апенінському півосторові перед римською) – це, насправді, викривлене “ето русскіє”, а, значить, Римську Імперію заснували … росіяни. Росіяни – найдавніша нація чи навіть раса, і тому має відродити статус панівної. Або славянин значить насправді того, хто “славит ян і інь”. Те, що концепції інь та ян з’явилися як мінімум за два тисячоліття (а скоріш за все – значно давніше) до виокремлення російської мови, лінгвофріки ігнорують як дезінформацію з табору “офіційної історії”. Іще показовий приклад знаходження прихованого: японське слово самурай розкладається на сам-у-рай, у рай, значить, воїн сам відправляється, коли робить харакірі. Один з гуру російського лінгвофріцтва, В.Чудінов, до речі доктор філософських наук, взагалі доводить, що давньокитайські єрогліфи походять з давньоросійського письма. Виступи Чудінова, включно з тими, де він розповідає про те як росіяни прилетіли з Сіріуса і збудували піраміди Хеопса, користуються шаленою популярністю у Росії, завжди отримують ефірний час на телебаченні.

Що змушує людей у це вірити?

І, що характерно, тих, хто приймає проповідь слов’яно-арійства, переконати в чомусь іншому майже неможливо. Жреці неоязичництва ціляться на аудиторію, яка не переймається вивченням першоджерел, мабуть за це, як і за агресивність та нездатність слухати опонентів, інтернет-спільнота охрестила слов’яно-арійців “довбославами”.

 ДЖЕРЕЛА І ТЕКСТИ СЛОВ’ЯНО-АРІЙЦІВ

Серед неоязичників популярні “чудесно віднайдені давні тексти” (більшість авторитетних вчених вважають їх підробками) такі як Велесова Книга та числені Славяно-арийские Веди, які «знайшов» (історія чудесного знаходження і подальшого приховування металевих пластин дуже схожа на історію Книги Мормона) і популяризує волхв А.Хінєвич. Попри схожість назв, до Вед індуїзму ці тексти стосунку майже не мають (крім кількох елементів реферування і майже прямого списування). Плагіат виявляється і при порівнянні тексту Вед зі скандинавською Сагою про Інглінгів та деякими легендами тамплієрів. Неоязичницька паства про плагіат нічого не знає, як і не знає відповіді на питання, чому в “слов’янському” календарі (неоязичники “відновили” давній, істинний календар слов’ян) назви місяців запозичено з івриту.

 

ПСИХОЛОГІЧНІ КОРЕНІ І СИМВОЛІЗМ

СЛОВ’ЯНО-АРІЙСТВА

Слов’яно-арійці вітаються відомим гітлерівським жестом правою рукою (Гітлера, в основному, шанують, як і символіку Третього Рейху), люблять коловрати – свастики. А ще руни – бо вважають, що задовго до Кирила й Мефодія у слов’ян вже була розвинена писемність, яка звалася Руница. Саме на її основі давні скандинави й розробили своє рунічне письмо.

Психологічні корені російського слов’яно-арійства виглядають досить небезпечними. Перша історична паралель, яка напрошується – Німеччина перед Другою Світовою – у суспільстві розквітає потяг до арійсько-язичницької традиції, захоплення псевдоісторією, міфологізація своєї “раси” як вищої. У Росії, слава Богу, це явище не набуває масового характеру.

До речі, шукаючи предків у завойовницькій, вищій, “арійській”, ведичній цивілізації, неоязичники активно використовують матеріали нациської пропаганди, легко замінюючи індо-германців на слов’яно-арійців.

Поширення популярності фашизму й расизму серед російської молоді, вочевидь, підтримується якщо не суспільством, то владою – у сучасній “російській душі”, – складна мішанка – тут і комплекс національної образи, подібний до того, що переживали мешканці веймарскої Німеччини, і когнітивний дисонанс між насаджуваним імперським міфом та реаліями російського життя. Тому арійська проповідь потрапляє у благосний ґрунт.

Ще кілька зовнішніх паралелей між діяльністю російських неоязичників та ідеологів нациської езотерики: “сенсаційні знахідки” на древніх каменюках “арійсько-нордичних написів” – саме цим займається вже згадуваний академік Чудінов, тільки його написи вже не про історичну роль германців, а про слов’яно-аріїв. Рунічна символіка, яка мала “укріпляти віру есесманів” дуже нагадує спроби відродити “руніцу”. А захоплення расизмом і расовою містикою – дещо схоже на захоплення вищого керівництва Третього Рейху окультизмом і магією праведичного і скандинавського походження.

 ОРГАНІЗАЦІЯ І ПОШИРЕНІСТЬ

Організаційні структури у неоязичників постійно змінюються: є чотири-п’ять великих і багато дрібних груп, які часто об’єднуться, роз’єднуться і ворогують між собою. У багатьох групах рядові члени сплачують жрецям чи волхвам “десятину”.

Попри відносно незначну кількість активних членів слов’яно-арійських общин, багато хто проникається їх ідеями і, формально не вступаючи до общин, люди продовжують поширювати окремі фрагменти ідеології. Кількість переглядів числених виступів гуру слов’яно-арійства на ютюбі на сьогодні сягає десятків і сотень тисяч.

Популярності і антирежимності рухові додає і певний ореол мучеництва, який неоязичники отримали після кількох показових судових справ і адміністративних затримань свої гуру. Вироки (досить м’які, однак) за статею про екстремізм і розпалення міжнаціональної ворожнечі роздули медіаувагу і привернули спраглу активності молодь.

 ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ І ПОГЛЯДИ

Парадоксальним чином неоязичництво поєднує у свідомості багатьох адептів імперський ура-патріотизм і невдоволення нинішнім православно-орієнтованим ладом.

Ідеальний політичний устрій – це спільне життя всіх братів-слов’ян у межах однієї могутньої держави, де, всі, звичайно, рівні, але, як у Оруела, “деякі рівніші ніж інші”… Взагалі ж “національного питання” стосовно спільного життя у межах ідеальної держави для слов’яно-арійців не існує: українці й білоруси, як і болгари – це “заблудшиє русскіє”; натомість неоязичників дуже турбує питання расове. Спрямована на інородців агресія і ненависть, однак, рідко виходить за межі форумів і розмов під час тусовок,

однак натхенна слов’яно-арійством молодь масово брала участь у націоналістичних акціях під час виборів, заворушеннях футбольних фанів, приєднувалася до різноманітних русскіх маршей і акцій проти вихідців з Кавказу.

УКРАЇНСЬКЕ НЕОЯЗИЧНИЦВТО І СЛОВ’ЯНО-АРІЙЦІ

Шите білими нитками слов’яно-арійство активно поширюється в основних районах втілення русского міра – в Росії, Білорусії і, як це не дивно, має чимало прихильників серед російськомовного населення України.

Українські рідновіри і РУНвірівці від російського слов’яно-арійства намагаються дистанціюватися попри певну зовнішню схожість і користування спільними джерелами та імітаціями на кшталт “козацьких вед”. Українські велемири-ясновиди часто виглядають і поводяться подібно до російських “колег”, але менш агресивно, а їхня міфологізація історії виразно проукраїнська.

Захоплених ідеями слов’яно-арійства в Україні досить багато. Йдеться, схоже, про кілька десятків тисяч людей, готових щиро вірити в те, що серед нас ходять “темні”, і що слов’яни вклонялися богу Ра (точних досліджень у нас не проводилося).

На рівні сприйняття історії вплив на українську молодь відбувається загалом як міфологізація спільного походження українців і росіян і, як наслідок, виводиться необхідність жити разом в одній державі. Аргументи захоплених російським неоязичництвом емоційні – типовий «віруюючий», киянин Сергій, який на найближчому слов’яно-ведичному фестивалі в Криму збирається ініціюватися у волхви, в приватній бесіді пояснює: “я чувствую, ето правда – нас заставили забыть наше прошлое, но я чувствую и понимаю теперь, что у нас великое прошлое… раньше никаких украинцев и белорусов не было – была непобедимая Русь, как и тогда, словяне должны жить все вместе…”

Найбільші фестивалі “ведично-слов’янської тематики” в Україні притягують 500-1000 осіб, значна частина з них приїздить з Росії. Непрямо про поширеність російського неоязичництва в Україні свідчить і популярність різноманітних “слов’янських” цілителів, і часто досить дорогих (від кількасот гривень до 800 доларів) семінарів та тренінгів зі “слов’янської йоги”, “слов’янського дао” та іншої “слов’янської” магії, де, наприклад, “возобновляют утраченую связь с Предками”. Бажаючих потрапити на такі семінари як гастролюючих російських, так і місцевих, волхвів, предостатньо.

 ВИСНОВКИ

Хоч “довбославіє” виглядає як релігійна ідеологія, насправді – це не релігія. Неоязичництво – скоріше квазірелігійна ідеологія з усім необхідним: гуру, міфологізована історія, втрачені і чудесно віднайдені ритуали та тексти, образ ворога й ненависть, прикриті повчаннями, що треба жити мирно і розвивати благоРАзуміє. І попри те, що більшість неоязичників не здатні до інших виявів агресії, як базікання на тематичних форумах, серед них є певний відсоток психічно неврівноважених екстреміськи налаштованих людей, готових до насилля… Попит на таку силу, як показали останні протестні події в Москві, на вміння її організувати і використати, є і завжди буде в країні, де сплелася вибухонебезпечна мішанка різних народів, для керування якими найкраще підходить принцип “розділяй і владарюй.”

Опубліковано: http://www.religion.in.ua/main/23069-slovyano-arijstvo-russkij-mir-dlya-maloosvichenix.html

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.


Tagged , , , , . Bookmark the permalink.