С.Гроф про трансперсоналістику та психоделію при ПТСР

img 55efcc8f9194c С.Гроф про трансперсоналістику та психоделію при ПТСР

Станіслав Гроф у баченні Алекса Грея

При зустрічах з живими й бадьорими гуру американських шестидесятих завжди відчуваю пієтет і трепет – ще живі свідки й учасники чогось, що сучасному поколінню навряд чи доведеться пережити. Цього разу в Київ приїхали метр, гуру і Вчитель Станіслав Гроф. Дідусь (Грофу 84 роки) представили український переклад своєї книги “Psychology of Future” (Психологія майбутнього), показали холотропне дихання та розповіли про застосування методів трансперсональної психології при роботі з ПТСР (Посттравматичний стресовий розлад, він же, «в’єтнамський синдром», «афганський синдром», PTSD, post-traumatic stress disorder).

США серйозно затурбувалися, зіштовхнувшися з проблемою реінтеграції вояків у соціум при війні у В’єтнамі. Ситуація разюче відрізнялася від досвіду Другої Світової – переможці нацизму поверталися додому героями. Солдати з В’єтнаму ж поверталися вбивцями, неадекватами, гвалтівниками, які невідомо чого полізли в далеку азіатську країну.
Статистика погана: двадцять років тому кількість загиблих внаслідок суїциду ветеранів війни у В’єтнамі перевершила кількість загиблих у бойових діях. Багато ветеранів сидять у тюрмах, де почуваються комфортніше, ніж у соціумі.

Психологія ще за часів Першої Світової намагалася знайти підхід до жертв війни. Фрейд навіть придумав термін “war neurosis”, але пізніша психологія його забракувала. На сьогодні існує багато шкіл, кожна з яких пропонує свої рецепти для реінтеграції бійців у соціум, роботи з ПТСР.
Зазвичай, всі, хто демонструють хоч якусь ефективність, поєднують психотерапію та медикаментозне лікування (як правило, антидепресанти та транквілізатори).

Оцінюючи сучасну психологію та її ефективність, Гроф зазначив, що важливіша особистість психолога, і якість міжособистісного спілкування між ним і пацієнтом, ніж те, до якої з численних шкіл і підшкіл психології відносити метод, який даний психолог практикує.

Гроф пропонує не “давити” розлади фармакологією. Його погляд: “кризові” та\чи “духовні” стани психіки і досвіди, які психіатрія досі відносить до патологій, треба розглядати як можливості і використовувати для розвитку особистості, самопізнання — для ефективної терапії ПТСР мало традиційної роботи у стилі “посидіти-поговорити”, а треба всіляко задіювати цілющу енергію “холістичних станів”. В які входимо, звісно ж, холотропним диханням.

Гуру трансперсоналістики розповів про дослідження і успішну практику використання канабісу та МДМА (в народі “екстазі”) для лікування ПТСР в Ізраїлі та США. В останні роки в США потроху почали дозволяти заборонені понад сорок років тому дослідження психоактивних речовин, і на сьогодні вже десяток університетів найвищого рівня (Harvard, UC Berkeley UCSF…) ведуть дослідницькі програми у цій сфері.

До речі, термінологічне: Гроф закликає відмовитися від звичних нам “змінених станів свідомості” (altered states of consciousness, ИСС в російських перекладах) на користь “незвичайних станів свідомості” (non-ordinary states of consciousness). Мотивація – виявляється, в сучасній американській мові слово altered має досить негативну конотацію – його застосовують у ветеринарії для позначення кастрованих тварин.

GRFST1 15k С.Гроф про трансперсоналістику та психоделію при ПТСР

Чотири матриці перинатального досвіду, які визначають основу нашого світовідчуття і світосприйняття. Закладені на цих рівнях травми майже не піддаються терапії.

 

Окремо хочу зупинитися на викладі Грофом теорії перинатальних матриць. Гроф пояснював що відбувається з плодом, ілюструючи перинатальні стани картинами, які створили люди, що переживали їх під дією психоделіків або під час холотропних сесій. Наприклад, образи мальстрему, в який провалюється істота, що народжується з водного світу в безмежний повітряний дійсно “смикають” щось в глибинній пам’яті, як і картини богині-матері, яку поганофокусований зір малюка якось сприймає (і імпринтує після народження), а мозок, шокований від нових кольорів, розмірів і пропорцій, намагається прийняти і інтегрувати. Враження значно потужніше, ніж просто читати про це в книзі чи слухати лекцію, більше того, перебування в потоці одночасного вербального і візуального подання такої інформації у певні моменти нагадувало “холотропні стани”. Коротше, лекція з картинками (якщо її проводить С.Гроф) сама може стати свого роду сеансом психотерапії:)

GigerBiomechanoidI С.Гроф про трансперсоналістику та психоделію при ПТСР

Друга перинатальна матриця. Біомеханістичність. Тиск. Страждання. Виходу немає. H.R.Giger.

В дусі Юнга Гроф поширює дію відкритих ним психотравм з індивідуального рівня на суспільний: так у соціумі під дією історичних обставин може активізуватися загальний травматичний стан, який визначає “настрій” і дії народу. Приклад: Чехословаччина під радянською окупацією – типова криза БПМ-2 – стан здавленості, з якого немає виходу, і кінця цьому не видно, пастка, в яку потрапило ціле покоління людей “звільнених” комунізмом.
Так само у воєнних ситуаціях травми натальні й перинатальні можуть “накладатися” на травми війни і тоді вони стають в рази шкідливішими й боліснішими (це стосується і груп і, в довгому проміжку, суспільств, що довго воюють).

whirlpoolofdeath С.Гроф про трансперсоналістику та психоделію при ПТСР

Смерть і народження. Переживання БПМ-IV. Harriette Frances

 С.Гроф про трансперсоналістику та психоделію при ПТСР

S.Grof. Перемога-народження в БПМ-IV.

Реінкарнація, Гроф і Києво-Печерська Лавра

В одній з книг Гроф згадує про те, що можна назвати “власні реінкарнаційні спогади”. Дуже здивувало, що знайшовся учасник семінару, який спитав про цей момент і що Станіслав розповів історію-спогад “попереднього життя” монахом у Києво-Печерській Лаврі та ряд синхроністичностей, що, ще за часів жорсткого совка, привів його до цього відкриття. Як тихенько відірвався під час візиту до Києва від інтуриської групи, як взяв таксі до Лаври, і як знайшов мощі з незвично складеними руками… Це не лише “красива казка”. Гроф вказує, що страхи задухи можуть мати корені не лише в родових травмах (як наприклад обмотування пуповини довкола шиї з подальшою асфіксією), а й “досвіді страти через повішення з попереднього життя”. Коротше, відносить до “психічного” події, які ставалися з нами (і як тоді визначати “я”?) не лише до біологічного народження, але й до зачаття. Такі ідеї не зовсім вкладаються у наші пост-радянські уявлення про те, чим є і чим не є наука, але, що ми насправді знаємо про науку в таких місцях як благословенна Каліфорнія?

Як приклад терапії Гроф провів балійську “медитацію армії Ханумана” – щось подібне, до відомого “ча-ча-ча-ча” з фільму “Барака”. У виконанні української аудиторії виглядало кумедно, на мій особистий ПТСР помітно не подіяло, але як спосіб скинути напругу і весело закінчити багатогодинний семінар спрацювало не гірше, ніж, наприклад, недільна денна аарті в МТСК.

Організація

Гроф вже не вперше приїздить в Київ, але, зазвичай, зустрічі з ним – не академічного, а “комерційного” характеру.
Так і цього разу, (моя мрія – побачити Грофа в Могилянці відкладається на невизначений термін), щоправда, презентація книги відбулася-таки в КНУ.
Організація зустрічі, (Вища Школа Психології та Ishchenko.pro) в цілому, на гарному рівні, єдине зауваження – дуже е-е … слабкий переклад на українську. Прекладач не справився ні з Ізідою, ні з юнгівською індивідуацією, ні з ім’ям П’єра Тейяр де Шардена; багато тез і жартів в український переклад просто не потрапили або змінилисяся до невпізнаваності.
Що дуже круто, за що велетенське спасибі й уклін – можливість для волонтерів та АТОшників відвідати семінар безкоштовно. Сподіваюся, ця практика набуватиме поширення на подібних заходах.

 

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКУ

Якось В.Менжулін, викладач юнгіани і психоаналізу в КМА, допитував нас, зелених студіозів, про те, чим ми уявляємо юнгівський психоаналіз. Варіантів відповіді було багато, окрім “психотерапія”, там було, що мене тоді вразило, і “релігія”. От і слухаючи Грофа виникло те ж питання – чим сьогодні є система, яку створив Гроф і його колеги-послідовники?
Гроф з його тезами про не лише перенатальний, а й навіть “минулоінкарнаційний” вміст психіки занадто радикальний для традиційної української психіатрії і психотерапії, та й не лише української. По всьому світу він цікавий гуманітаріям, але науковий мейнстрім, хоч і іноді надихається його ідеями і продихується на семінарах в цілому “трансперсональну психологію” приймає не набагато краще, ніж астрологію.
Система семінарів, локальних асоціацій і т.п. працює чітко й гарно. Люди, які приходять на семінари, виходять з них задоволені. Але який масштаб реального впливу Грофа та вчених, що працюють в його парадигмі на культуру і людство? – Чи “грофіана” стала субкультурою на кшталт “юнгіани”, популярною серед езотериків, шизотериків, шукачів “змінених станів” та офісних йогів, які настільки заспрагли трансцендентного, що готові за нього платити немалі суми доларів…? Я, особисто, не знаю, але дуже цікаво…

І ще, часто чую питання на кшталт “а правда, що холотропне дихання замінює ЛСД\дає такий самий ефект як ЛСД?” Ні, не правда. Холотропне дихання – дійсно потужна психотерапевтична практика, Гроф придумав, як нею (частково) заміняти психоделію в терапії, але її соматичні ефекти (пов’язані перш за все з гіпервентиляцією) не здатні приводити до таких змін сприйняття і психіки, як піддавання ЦНС дії психоделічних препаратів, тому кого цікавлять фрактальчики і красиві галюцинації, це не сюди…



If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.


Tagged , , , , , , , , , , . Bookmark the permalink.