Феномен дікші в тантризмі і неотантризмі

 У класичному тантризмі одним з найважливіших елементів є феномен дікші. Зазвичай цей термін перекладається як “посвячення”, “ініціація”. Однак такий переклад не повністю відображає той зміст, що в нього вкладається індуїськими та буддиськими практиками цієї групи вчень. Є два базових етимологічних пояснень цього терміну:

1. Цього пояснення дотримуються Гупта А. та Козловський І. – асоціація терміну з  “дана” (віддавання) та “кшапана” (руйнування)

2. Менш поширене (Фьорштайн Г.) – “ді” виводиться з “дів’я” (божественний), а “кша” відповідає “лшалана” (стирати)

В обох випадках йдеться про стирання, знищення – карми, гріхів, невігластва, руйнування (значне розширення) меж свідомості, іллюзорної особистості і внесення чогось нового, божественного, сакрального в тіло і психіку учня містичним чином. Надзвичайне значення має роль гуру – його милістю учень очищується, звільняється від анартх та різноманітних завад на шляху, тому в традиційному тантризмі значна увага надається поклонінню гуру, від якого отримується дікша. Дікша означає повну трансформацію людини – за власними спостереженнями, люди, які пережили таке посвячення стають зовсім іншими, оновленими, ціліснішими.

 Феномен дікші присутній в різних формах у всіх основних формах тантризму – буддизмі (махаяни та ваджраяни), індуїзмі (шиваїзм та дещо меншою мірою вішнуїзм), синкретичні неорелігії з елементами тантри (на кшталт руху Ошо, та його відгалуджень) та власне “неотантричні” рухи.

Представники класичних (індуїських та буддиських) вчень звинувачують синкретичні та неотантричні рухи у вульгаризації тантри, зведенні її до рівня сексуальних оргій та втраті парампари – адже в класичних текстах тантр право давати дікшу визнається лише за гуру, які чітко дотримуються лінії учнівської послідовності. Навіть такий малоангажований дослідник як Фьорштайн Г. зазначає, що “неотантризм це восновному західна традиція, на чолі якої стоять гуру, які не отримали належної ініціації і, відповідно, втратили послідовність автентичного вчення”. Власне знайомство з неотантризмом вцілому підтверджує таку критику.

Є багато різних класифікацій тантричних ініціацій – як наукових, так і даних в священних текстах та коментарях різних шкіл, вкажемо на деякі з них. Перш за все, це класифікації за рівнем дії – на життя вцілому та тимчасові ініціації. Є види дікші, які вводять людину у вчення та чакру (коло послідовників) є частковіші, які відкривають певні сили чи здібності людини, здійснюють її матеріальні бажання, є й ініціації в різні складні практики. У деяких видах дікші вчитель дає учневі особливу гуру-мантру для зв’язку з учителем або/і таємне ім’я, що символізує народження нової особистості, однак часто такий елемент пропускається. Можна класифікувати посвячення і за рівнем практики – йога-дікша, упайога-дікша, джняна-дікша – від надання простих інструкцій і введення в конкретні техніки, до більш серйозних, які включають і роботу з мантрою, до вищих, які призводять до кінцевої реалізації індивіда. Існує класифікація за формою передачі знання – через погляд, через дотик, силою думки, через скадні багатоденні ритуали (іноді особливо макабричні – на кшталт ініціацій на трупах та кладовищах), ініціацій, яким передує багатоденна аскеза, можливі навіть ініціації через фотографію чи відеозапис або інтернет – все залежить від здібностей учня, які бачить гуру, який знає, що для учня найкраще.  Кожне посвячення має різні рівні (зазвичай включаються рівні тіла, розмислу і енергії – що відповідає певним фізичним вправам, візуалізації та медитації і роботі з символами в психотехнічній практиці). Такі класифікації будуть зручними для феноменологічного підходу. З точки зору психології релігії, мабуть, найдоцільніші внутрішньотантричні класифікації за ефектом на індивіда – деякі явно стосуються рівня Юнгіанських архетипів (наприклад, робота з негативними сторонами несвідомого, інтеграція чоловічого чи жіночого архетипу), інші працюють з натальними травмами, в той час як складніші спричиняють раптове розширення свідомості і оволодіння різними паранормальними здібностями, досягнення різних рівнів релігійного екстазу, вивільнення енергії кундаліні, розкриття чакр,  самадхі, трансформації в божественне створіння, повну індивідуацію психіки тощо.

Водночас варто торкнутися дікш в неотантризмі – часто вони відсутні взагалі, іноді мають суто формальним (а іноді, навіть комічний характер). Внесення тантризму в євро-американську культуру змінило його характер – більшість дослідників відзначають виродження нео-тантризму з рівня серйозних і надзвичайно складних практик трансформації особистості до псевдо-ритуального задоволення фізіологічних потреб під формою “східних сексуальних практик”. Це яскраво свідчить про відсутність в основній масі нео-тантричних ініціацій (коли вони взагалі присутні) основного елементу дікші – передачі певної трансформуючої сакральної енергії учню від вчителя.

Часто в дослідницькій літературі дікшу плутають з упадешею – передачею ініструкцій до практики чи способу життя, які відрізняються відсутністю сакрального моменту прямої передачі “божественної енергії” від гуру до учня. На даний момент не існує загальновизнаної наукової теорії, яка б пояснювала цей феномен, однак заперечувати його існування наявний в науці фактаж не дозволяє.

Феномен дікші в українській дослідницькій літературі не досліджено взагалі, на світовому рівні ситуація набагато краща, однак закритість і складінсть предмету потребує нових досліджень, притому не теоретичних, а практичних, пов’язаних з безпосереднім входженням релігієзнавців у закриті тантричні спільноти. Водночас, різноманітність наявних класифікацій ставить для дослідників вимогу вироблення єдиної, всезагальної класифікації, або необхідність оперувати всіма існуючими (а їх дуже багато). Сама складність предмету потребує вивчення тантричної літератури та польове ознайомлення з практикою різних шкіл.

Vyacheslav Ageyev. The phenomenon of diksha in tantrism and neo-tantrism

 This article concerns phenomenon of diksha in traditional tantrism and neotantrism. The author defines diksha and gives basic analysis of its place in different religious systems while comparing tantric and neotantric initiations.

Опубліковано: Феномен дікші в тантризмі і неотантризмі // Дні науки філософського факультету-2007. Міжнародна наукова конференція. матеріали доповідей та виступів. Ч. VII.  К. 2007. – с. 158-159.

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.


Tagged , , , , , , , . Bookmark the permalink.