Парейдолії і релігійне сприйняття дійсності

В історії про пошук Ноєвого Ковчега ми бачили людей, які дивилися на шмат скелі (байдуже, на Гугл Мепс чи стоячи десь на схилі гори Арарат) і бачили в ньому те, що дуже хотіли бачити – наприклад, п’ятитисячолітній човен.

Відсутність навику самокритики та здорового скепсису стосовно релігійних накрутів (в тім числі і власних) іноді призводять до дивної поведінки. Ось цікава історія з сонячної Індії:

Бувальщина про Ісуса на чапаті

Chapati jesus Парейдолії і релігійне сприйняття дійсності

Як виглядав Ісус ми точно не знаємо, але тисячі віруюючих “побачили” Його на підгорілому чапаті. О, чудо-з-чапаті!

Чапаті – смачнющий кругленький і пласкенький індійський хлібчик. Щоб зупинитися і не їсти його ще і ще потрібна надзвичайна сила волі, навіть коли шлунок готовий, здається, луснути. Індуси радо цим користуються і загодовують недосвідчених туристів до зупинки травлення.

Одного сонячного дня у 2002 році десь в сонячному Бангалорі, Шелла Ентоні замісила тісто і почала пекти скількись чапаті. Один з хлібців підгорів (таке часто буває з чапаті, щодня мільйони їх підгорають, отримуючи від жару пателень відбитки найрізноманітнішої форми).

Шелла Ентоні, ревна католичка, — подивившися на обгорілий чапаті вона побачила … образ Ісуса. Її діти й сусіди побачили Його ж, і всі разом віднесли чапаті священику парафії, який оголосив чапаті чудом (нормальна і цілком буденна тєма в Індії), приніс в церкву і почав його піарити й вшановувати.  За кілька днів до чудесного чапаті прийшло понад двадцяти тисяч прочан. Цікаво було б провести опитування, у скільки з них виникало бажання поласувати чудо-прасадом… 

Тост з Дівою

virgin mary toast Парейдолії і релігійне сприйняття дійсності

Схожа історія відбулася з сендвічем, на якому тисячі віруючих побачили обличчя Діви Марії (хоча ніхто не знає достеменно як виглядала Діва, як й Ісус, до речі), і який у 2004 продали за $28000 на eBay. Покупцем виступило казино, яке сприйняло сендвіч  “важливим феноменом попкультури” з містичними здатностями: за десять років зберігання (чудо явилося в людський світ у 1994) тост не запліснявів і допоміг своїй “мамі” виграти сімдесят тисяч доларів у казино в Флоріді.

Хануман-що-виріс-на-дереві

Ще один відносно свіжий феномен – чудесне, “нерукотворне”, як сказала б православна традиція, явлення  образу Мавпобога на дереві в Сингапурі 12 вересня 2007. Мавпобог, кажуть, теж декому підказує щасливі номери, які виграють в лотерею.

monkey singapure Парейдолії і релігійне сприйняття дійсності

Культурна обумовленість: хінду бачили в чудесному нарості Ханумана, китайці ж — Сун Вуконга

Як це працює

Подібні феномени – божественні і “потойбічні” образи та знаки в явищах природи – глючаться людству з прадавніх часів. У сучасній психології сприйняття цей феномен називають парейдолія (pareidolia) – творення  ілюзорних образів на основі якихось (іноді випадкових) деталей реальних об’єктів. Щось подібне відбувається, коли ми “впізнаємо” на вулиці людину, а підійшовши ближче бачимо, що помилилися. Релігійна парейдолія відрізняється лише тим, що в середовищі віруючих є традиція “робління з цього культу” та відповідна система прецедентів, культура та інфраструктура.

На рівні системи розпізнавання даних від зорових рецепторів ми запрограмовані так, що нам еволюційно вигідніше мати багато “хибних ідентифікацій” – краще зайві кілька разів побачити тигра там, де його немає, ніж не побачити один раз, коли він дійсно зачаївся за кущем. У процесі еволюції склалося так, що краще виживають (і розмножуються) особи, які схильні мати часті “хибні ідентифікації”.

Cьогоднішня гіпотеза, яка пояснює цю еволюційну перевагу, каже, що штука не лише в тому щоб визначити людину, а й якомога швидше зрозуміти її вираз обличчя щоб якнайшвидше прийняти рішення “атака-втеча”. Швидкість потребує щоб інформація грубо оброблялася ще до кори півкуль, несвідомо. Давніші відділи нашого мозку радо “домальовують” до картинок звичні патерни, передаючи в кору і “его” не просто розшифровку малюнків фотонів, відбитих нашою сітківкою, а щедро покращивши і домалювавши те, що здалося найважливішим чи найнебезпечнішим. І якщо сталася помилка – не страшно, аби не пропустити небезпеку.

Значна частина феноменів на кшталт “облич на Марсі”, а раніше — “Богородиці в Небі” у нас чи “Шиви в хмарі” десь в Індії – походять саме з цієї властивості психіки.

Школа психоаналізу частину таких помилок сприйняття класифікувала як “проекції”, в дослідженні яких можна легко загубитися: наприклад, поверхня Місяця, як тест Роршаха, у ній темніші й світліші плями…. У яких можна стільки всього побачити…

Культура і традиція привчила нас частково довіряти цим ідентифікаціям, домальовувати до них смисли й дискурси.

До речі, особливо з парейдоліями пощастило ісламу – заборона на образи та майже нескінченна кількість каліграфічних варіацій написань ключових для цієї релігії  імен та сентенцій дозволяють виявити неабияку творчість у баченні імені Аллаха чи Пророка (мир йому) у малюнку тріщин в камені, у переплетенні гілок чи візерунків на мушлі…

allah azawajal name on stone Парейдолії і релігійне сприйняття дійсності

allah fishwritten madi609 tripod.com  Парейдолії і релігійне сприйняття дійсності

Зразок ісламського дискурсу на тему свідчення божественної місісї Пророка (мир йому) на тілі риби








If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.


Tagged , , , , , . Bookmark the permalink.