Кумбхамела — Експедиція Ахамот.org по нектар безсмертя

13471 385992851509308 1631055136 n Кумбхамела    Експедиція Ахамот.org по нектар безсмертяКумбхамела – найграндіозніше релігійне свято планети. Відбувається воно раз у 12 років на берегах Трівені Сангаму неподалік священного Аллахабаду вже, як мінімум півтори тисячі років (можливо, й значно довше). Цього року святкування відвідало понад сто мільйонів людей. Тобто, кожен семидесятий мешканець планети. Фестиваль став наймасштабнішим задокументованим збором homo religiosa в одному місці за всю історію людства.

 Міф про Кумбх Мелу

Якось боги вирішили сколотити Передсутнісний Океан, щоб видобути з нього Еліксир Безсмертя. Але боги ослабли і самі здійснити цей подвиг не могли. На допомогу покликали демонів-Асурів. Тисячу років вони калатали Океан, використовуючи короля зміїв Васукі як мотузку, обмотану довкола осі світу, велетенської гори Мандари. Першою з піни з’явилася страшна отрута, яка загрожувала знищити всі світи. Тоді бог Шива, щоб врятувати Всесвіт, випив отруту.
Наступними з’явилися різні чудодійні скарби й істоти, і нарешті, чаша (кумбх) нектару безсмертя, амріти. За амріту між богами й демонами розпочалася страшна війна і асури перемагали, але Вішну, прийнявши форму прекрасної жінки, причарував демонів і забрав амріту. Демони кинулися в гонитву, яка тривала дванадцять років; у процесі краплі нектару розлилися у чотирьох місцях, і найбільше дісталося Трівені Сангаму. З тих пір кожні дванадцять років тут відбувається неймовірне зібрання, яке об’єднує майже всі гілки індуїзму і близьких до нього релігій. Омовіння під час цього святкування, стверджують хінду, може долучити людину до нектару безсмертя, розчинити її карму і звільнити від нескінченних життів-перероджень в матеріальному світі.. А загадані у цей часу на берегах Сангаму бажання обов’язково збуваються…

 Трівені сангам, його символіка і сенс

944243 385992778175982 954939593 n Кумбхамела    Експедиція Ахамот.org по нектар безсмертя

Трівені Сангам – місце надзвичайного релігійного і філософського значення. Тут зустрічаються не лише річки Ганга, Ямуна, Сарасваті, а й однойменні богині, які радо благословляють усіх, хто прийде їх вшанувати.

Сенс цього місця глибоко символічний і йогічний: на “глибинному” рівні Ганга означає мудрість, Ямуна – йогу, а Сарасваті – знання. Річка Сарасваті у сучасну епоху невидима – істинне знання зараз приховане і його потрібно шукати. Є й цілком конкретний психопрактичний рівень: три священні річки – наді – символізують три основні “енергетичні канали” тіла. Ціль йоги — провести енергію трьох наді у Сангам, місце, де вони сходяться, аджна-чакру – психічний центр у міжбрів’ї. По цьому людина сягає вищого стану, реалізації, Просвітлення, Спасіння чи Звільнення.

Масштаби Кумбхамели

Коли ми думаємо про масштаби релігійних фестивалів, перш за все згадуються п’ятидесятники і харизмати, які можуть зібрати на орендованому стадіоні сто чи й навіть двісті тисяч людей.

Розміри ж Кумбхамели не вкладаються в голову – розум пересічної людини просто не здатен охопити цифру в 100 мільйонів людей, об’єднаних однією ціллю. Неможливо уявити, щоб раптом 35 мільйонів дорослих українців зібралися в одне місце з однією метою. Іще й щоб мета ця була не політичною, чи пов’язаною з обранням форми народоустрою, а суто духовною і релігійною. Кумбхамела-2013 зібрала значно більше і це торжество релігії в третьому тисячолітті відбулося у країні, яка стрімко розвивається індустріально…

998814 404989986276261 1203285751 n Кумбхамела    Експедиція Ахамот.org по нектар безсмертя

Єдине, з чим ми можемо порівнювати – це не вітчизняні релігійні заходи, а, хіба, “помаранчева революція”, яка зібрала на київському Майдані мільйон людей. Хто був у Києві в 2004 і пам’ятає початок, чистоту, радість і дух братерства – може уявити натяк на те, що відбувається на берегах Сангаму. Кумбхамела у сотні разів яскравіша – при порівнянні “зсередини” ці події виглядають, ніби маленький тьмяний карлик у надрах всесвіту і яскрава зірка найбільшої величини, що переливається прекрасними кольорами у всіх лініях спектру.

Кумбхамела: релігія vs. атеїзм

Тут бачиш, що таке реальна віра, справжнє релігійне знання і які сили вони дають – безлічі людей, іноді зовсім бідних і немічних, тижнями йдуть сюди за сотні й тисячі кілометрів, щоб долучитися до сакрального.

395262 393261964115730 1592790842 n Кумбхамела    Експедиція Ахамот.org по нектар безсмертя

На фоні цього релігійного боже-вілля бачиш всю недолугість “атеїстичного сприйняття дійсності”. Ніщо не може так об’єднати людей і дати таку силу як щира практика релігії. – Атеїст пихато закривається від знання, що мають “нецивілізовані” люди – але при ближчому знайомстві воно захоплює, викликає бажання долучитися до цієї повноти, до цієї єдності у спільній і, водночас, проведеній через безліч релігійних шляхів індуїзму, молитві і пориві до Просвітлення.

Розум, вихований у атеїстично-агностичних і скептичних традиціях безсило замовкає і від шоку нишкне – релігія, релігія, релігія перемагає, змітає всі перешкоди – ніщо інше на Землі не може зібрати разом стільки людей. Спостерігаючи це, розумієш: дещо в процесі озахіднення ми втратили. Ні війни, ні політика, ні протести, ні бізнес, ні роздавання грошей пачками (до речі й таке траплялося серед інших див Мели – серед деяких релігій індуїзму ще збереглася давня традиція ритуального роздавання грошей) – ніщо не зможе спричинити навіть подібного до Кумбх Мели.

944158 385992704842656 1647045222 n Кумбхамела    Експедиція Ахамот.org по нектар безсмертя

Вражає толерантність індусів – у нас ворогують три православні Церкви, тут же зібралися сотні дуже різних (часто — протилежних доктринально) конфесій, які досить непогано співіснують у жахливих, з нашої точки зору, умовах і за увесь час фестивалю ніяких конфліктів на грунті віри між їхніми послідовниками не було.

Українська експедиція на Кумбхамелу

Українська експедиція у рамках практики мандрівного релігієзнавства проекту А.Х.А.М.О.Т. готувалася давно і тривала місяць.

996863 396403727134887 535766313 n Кумбхамела    Експедиція Ахамот.org по нектар безсмертяЗа цей час ми зіткнулися з тим, що можна назвати “чудесами” індійських релігій: деякі йоги давали закопувати себе в землю на кілька діб, щоб показати владу духу над тілом, були такі, хто їв розпечене вугілля з вогнища, один йогін по шість годин щодня гойдався над вогнищем, сидячи на гойдалці, з якої стирчали гвіздки, щоб привернути увагу до релігії. Деякі садху ніколи не опускають руку, тримають її постійно піднятою, щоб щосекунди пам’ятати про Бога, є садху, паріваджаки, які ніколи не говорять і, йдучи, дзвонять у маленькі дзвіночки; зрідка трапляються калешварі, монахи, які ніколи не сідають і не лягають – кажуть, така аскеза дає особливі духовні плоди і здібності.

 

Дехто самовіддано намагався чистити Гангу – священну для індусів річку, яка нині перебуває в катастрофічному стані – міста й заводи впродовж майже всієї течії бездумно скидають туди відходи.

933901 408247769283816 2140345394 n Кумбхамела    Експедиція Ахамот.org по нектар безсмертяАле зусилля цих одиниць танули в масовому забрудненні і байдужому ставленні до довкілля, які парадоксально поєднуються з силою віри індусів у сакральність: попри те, що забруднення води в п’ятдесят разів перевищує індійські бактеріологічні норми (що вже казати про європейські), індуси продовжують купатися у ній і пити – адже вода Ганги, особливо у час Мели — священна.

941738 393262024115724 1363670131 n Кумбхамела    Експедиція Ахамот.org по нектар безсмертя

В цьому місці українська експедиція проекту Ахамот прожила цілий місяць, прокидаючись задовго до сходу Сонця від звуків гімнів, деяким з яких близько трьох тисяч років…

З допомогою індійських богів наша експедиція знайшла притулок у таборі махатьягів, “великих відречених”, бабів, які вшановують Бога в іпостасі Шрі Рами. У таборі безперервно читається священна Рамаяна, в окремій похідній капличці цілодобово співають мантри Сітарам, щодня приходять прочани, приносять пожертви, отримують благословення садху.

417828 387133238061936 1115895306 n Кумбхамела    Експедиція Ахамот.org по нектар безсмертя

Іноземці на Кумбхамелі

Іноземців на Кумбхамелу приїхало десятки, у пікові моменти – сотні тисяч, але вони губляться серед мільйонів хінду. Дехто потрапляє сюди всього на день-два, не усвідомлюючи, куди приїхали, що призводить до стресу: щоб розум зміг хоч мінімально втиснути Кумбхамелу в свої рамки, потрібно готуватися місяцями і їхати сюди з самого початку, бажано на весь час фестивалю чи, хоча б, на два-три тижні. Однак дуже мало хто витримує тут навіть тиждень – індійські шум і аскетичність побуту до вподоби не всім.

Українців тут величезна кількість: сотні співвітчизників відвідали табір Пайлот-баби, гуру з неоднозначною репутацією, який активно залучає послідовників у країнах СНД.

419166 395367963905130 1691750359 n Кумбхамела    Експедиція Ахамот.org по нектар безсмертя

 Статус садху в індійському суспільстві

1000464 411593318949261 1161258590 n Кумбхамела    Експедиція Ахамот.org по нектар безсмертя

Нага-баби

Статус садху, монаха, який живе при храмі і часто мандрує, в індійському суспільстві дуже високий. Статус гуру підносить до небес соціуму:  вшановувати гуру – обов’язок кожного – від останнього шудри до парламентарів і прем’єр-міністра (всі публічні персони Індії – актори, політики, громадські діячі, зобов’язані, хочуть вони того насправді, чи ні, “засвітитися” на Кумбхамелі); виконанням волі гуру можна пояснити будь-який найдивніший вчинок.

944309 386378778137382 1026693055 n Кумбхамела    Експедиція Ахамот.org по нектар безсмертя

Згідно етикету прочани не можуть навіть зайти в намет чи близько підійти до вогнища баби – вони можуть стати осторонь і смиренно чекати коли садху кивне підійти (а може й не кивнути, якщо у нього інші справи). Баба, у своїй милості, може їх напоїти чи нагодувати, дати трошки попелу з дуні (священного вогнища) чи затягнутися з чілума (глиняної трубки для куріння конопель) – будь-що з рук садху, а тим більше під час Кумбхамели — милість Божа. Баба може й досить грубо виганяти прочан, що останні сприймають дуже смиренно – навіть не намагаючись зрозуміти мотивації святих людей. Іноді прочани мають лише шанс злякано підійти, вклонитися, покласти біля стоп садху свої пожертви і злякано зникнути в темряві. Жертвують дуже багато – навіть найбідніші – в країнах Заходу великі гроші крутяться у політиці й в бізнесі, а в Індії – у сфері релігії. Монах, який кудись чимчикує з барсеткою, яка так набита рупіями, що ледь закривається – зовсім не дивина і нікому навіть не прийде в голову думка спробувати його пограбувати.

999675 400098693432057 771548797 n Кумбхамела    Експедиція Ахамот.org по нектар безсмертя

Ще один цікавий штрих до статусу садху – святі мають привілей безкоштовного подорожування у потягах індійської залізниці.

Життя у таборі комусь може видатися суворим – пісок у повітрі, нічні холоди, особливо протягом перших двох тижнів, але найважчим випробуванням був не так сам холод, як волога, яка щоночі стелилася по землі, заповзала під ковдри і в спальники, наповнювала бронхи слизом і кашлем.

Щоранку, ще до сходу Сонця, — обов’язкове холодне обливання – індійська гігієнічна традиція; прання в холодній воді; речі, не сохнуть через надмір вологи, питна вода з різким запахом хлору…

Характерна відмінність цього махафестивалю від будь-якого “західного” – повна відсутність алкоголю, а, відповідно, й пов’язаних з його виживанням проблем.

 Чарас

Парадокс, якому важко співіснувати з нашим уявленням про те, чим є і чим не є релігія – більшість садху курять коноплі. Мотивація – суто релігійна. Це багатотисячолітня традиція мандрівних монахів, яку ніхто й не думає відміняти — жодному індійському полісменові навіть не спаде на думку підійти до баби, який розкурює свого чілума і спробувати поборотися з порушенням закону, більше того, якщо садху запропонує полісменові долучитися, останній сприйме запрошення як велику честь і благословення. Баби смалять жорстко – тридцять-сорок чи й навіть п’ятдесят чілумів в день – мандрівні хіпі-курці, які теж притягуються до Кумбхамели такого темпу витримати просто нездатні – і в змаганні з садху швидко програють — попри аскетичний і явно нездоровий спосіб життя ці істоти (назвати їх лише “людьми” видається не завжди доречним – багато садху час від часу демонструють майже надлюдські здібності) надзвичайно загартовані, мають неймовірне здоров’я і здатні на речі, простому смертному недосяжні.

425231 390011571107436 928450022 n Кумбхамела    Експедиція Ахамот.org по нектар безсмертя

“Зручності” і санітарна безпека Кубхамели

Туалетні “зручності” і санітарна безпека п’ятдесяти п’ятиденного фестивалю заслуговують окремої уваги. Скупчення мільйонів людей у цих кліматичних умовах – це завжди високий ризик поширення епідемій, особливо, враховуючи специфіку особистої гігієни індусів та той факт, що в усіх таборах їдять сидячи на землі, і їдять руками – хінду вважають, що травлення починається вже в руці і не користуються ложками чи виделками.

Організатори намагаються “забезпечувати санбезпеку” старими методами —   хлор і ДДТ розсипають скрізь, прямо під ноги пілігримам, у місцях харчування та продажу продуктів.

Туалетні “зручності” являють собою обтягнені тканиною з боків латрини, іноді трапляються і необтягнені. Сміття, як заведено в Індії, не вивозиться, а складається у величезні купи за парканами таборів з прочанами.

Інфраструктура і “зручності” сяк-так тримаються протягом чотирьох-п’яти тижнів, але на час піку фестивалю 10 і 15 лютого вони не витримують – їх творці на це, насправді, й не розраховували, — якщо вже хтось їде на Мелу, має бути готовим до всього і повністю брати на себе (і свого Бога) відповідальність за своє тіло і здоров’я. Серед мільйонів індусів ніхто не ремствував і не висловлював невдоволень від переповнених туалетів чи ще якихось побутових незручностей, чи навіть з того, що в переддень “Королівського омовіння” 10 лютого вода у системі постачання, яку ми безпечно пили протягом кількох тижнів, набула підозрілого присмаку, стала пінистобілявою і, врешті-решт, непридатною для пиття.

1004038 399342186841041 1941413950 n Кумбхамела    Експедиція Ахамот.org по нектар безсмертя

Аскетичність прочан шокує: люди, багато хто приходить з дітьми, а дехто й з тваринами – козами чи коровами, живуть у наметах, ті, хто приходить в останні дні, ні наметів, ні вогню не мають і вночі сплять на узбіччях широченних доріг гігантського табору. Але, як це не дивно, все відбувається мирно: прочани не нарікають на мінімалістичні умови, і влягаються спати, стелячи клейонки на мокрий від нічного туману пісок, – адже чого вартий увесь цей минущий побутовий дискомфорт порівняно з духовними благами від участі в унікальній події.

У ці ночі велетенське наметове місто видається морем вогню, що розкинулося від горизонту до горизонту.

Мауні Амавасья –  досвід “королівського омовіння”

Фіналом Кумбхамели стало “королівське омовіння” на новий місяць Мауні Амавасья 10 лютого – за день у водах Сангаму скупалося понад тридцять мільйонів людей.

З самого ранку Мауні Амавасья на широченних вулицях наметового мегаполіса неймовірні натовпи (тільки цього дня ми зрозуміли, навіщо організатори зробили проходи настільки просторими) — ледь вдається проштовхатися; у місцях, де скупчується найбільше людей, долання кількох метрів простору може зайняти з півгодини. Ще до світанку почали формуватися процесії – колони садху різних орденів, які рухаються відгородженими поліцією проходами серед океану прочан. Це день бабів – сьогодні вони благословляють прочан, з  дахів машин, тракторів, колісниць, кілька навіть зі слонів, попри офіційну заборону цих тварин на фестивалі. З мечами, шаблями, списами й тризубами ідуть голі, обмазані священним попелом, дредасті нага-баби – монахи бойових орденів, чимось віддалено схожі на хрестоносців, які традиційно захищали індійські релігії від мусульман, каравани прочан — від грабіжників і час від часу рубалися між собою. Наги досі виглядають грізно, однак тиск глобалізації помітний і в їхньому середовищі – через провокативну зовнішність, – наги зазвичай голі і ведуть себе досить девіантно, в їхні табори приходить найбільше іноземців, які несуть з собою найрізноманітніші спокуси. “Бойові ордени” швидко комерціалізуються – і радо запрошують фотографувати їх за “бакшиш” – й іноді здається, що їхні табори — це величезні машини з випорожнення гаманців шокованих фотографів-іноземців.

Але Мауні Амавасья — особливий день, коли все “земне” змітається осторонь неймовірним духовним поривом, згорає в сяйві незримого, але добре відчутного, світла. Бути тут, серед мільйонів людей, які душами неначе зливаються у єдиний організм в молитві, пісні, радості і релігійному екстазі – попри штовханину та наступання на ноги – неймовірна насолода: немов долучаєшся до хвиль незрозумілого блаженства і щастя, яке ллється звідусіль і яке переживають усі довкола. Як не дивно, це відчуття, попри кількагодинний шлях по спеці до Сангаму все наростає і наростає – і сягає кульмінації в момент священного купання – коли забігаєш у збовтану в нектар амріти воду разом з натовпом садху, які в цей момент виглядають втіленими богами і охоронцями Бхарати.

Індія є Індія – увечері вже здавалося, що цей найнапруженіший для організаторів день закінчився мирно й благісно, але сталося інакше: наша подруга з Франції, яка, попри всі застереження, вирішила спробувати вибратися з вокзалу Аллахабаду саме цього дня, опівночі перелякано зателефонувала, прохаючи хоч якихось порад – на її очах поліцай вбив палицею жінку – поліція не змогла стримати натиску сотень тисяч і почала бити людей, що спровокувало хаос, паніку, падіння пішохідного моста та товчію, у яких загинуло кілька десятків прочан, в основному жінок та, як мінімум, одна дитина.

Індійські релігії одноголосно твердять, що померти під час Мели – велике благо. Не знаю, чи віра в це якось допомогла людям, чиї родичі загинули на вокзалі, але в чернечому середовищі ця максима працює: багато старих немічних садху з останніх сил приходять сюди, щоб “залишити тіло” саме на берегах священого Сангаму.

“Королівське омовіння” стало перевіркою для всіх: дивно, що стільки людей цілком мирно і організовано змогли долучитися до дивовижного таїнства – не можу навіть уявити як організувати щось хоч трохи подібне в таких умовах тісняви і обеження особистого простору у нас: без сварок не обійшлося б. З іншого боку, традиційна безтурботність і байдужість індійської бюрократії призвела до страшної трагедії на вокзалі Аллахабаду.

Так виявляється один з парадоксів індійських релігій, які неймовірним чином поєднують брудну політику і гроші, безкорисну допомогу і чисте служіння на благо людства та інших живих істот.

Для людини “не в темі” все це виглядає як повне божевілля, з якого хочеться якнайшвидше втекти – в один з перших днів мені зустрілися американці Том і Джой, які почули, що тут великий фестиваль і приїхали, не знаючи нічого. Рікша висадив їх чомусь прямо біля мене. Перші фрази були сповнені шоку: що тут відбувається, чи можна тут взагалі жити білій людині, де помити руки і як звідси забратися – люди не уявляли, куди їдуть. Джой прибула у високих шкіряних чоботях – зайти в такому взутті до садху (які всі вегетаріанці і дотримуються ахімси – утримання від вбивства живих істот) – це вже образа, а ходити в місці, де садху сотні тисяч…

5826 397696947005565 1545740332 n Кумбхамела    Експедиція Ахамот.org по нектар безсмертя

Мабуть, щоб по-справжньому зрозуміти, що таке Кумбхамела, потрібно народитися в наступному житті хінду й тоді вона стане нектаром блаженства. Але й навіть зовнішніх спостерігачів та гостей святкування участь в ньому захоплює, надихає на творчість, рух вперед, долання будь-яких меж.

Опубліковано: “Український Тиждень” №29 (297) – липень 2013

Текст і фото – В.Агеєв, С.Стрілець

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.


Tagged , , , , , , , , , , , , . Bookmark the permalink.