Гроші йдуть на Захід

454D4BA1 1 Гроші йдуть на ЗахідНа межі ХІХ і ХХ століть американський історик Брукс Адамс помітив дивну тенденцію – впродовж всієї документованої історії людських цивілізацій капітал рухається на Захід. Перші відомі випадки централізації капіталу бачимо ще в Шумері, з занепадом його грошовий центр поступово зміщується в Єгипет. Далі – Греція, Аппенінський півострів, Західна Європа і, нарешті, Лондон. Скупчення капіталу перебралися через Атлантику і в часи Брукса рівновага знаходилася десь між Лондоном і Нью-Йорком, поступово зміщуючись в бік останнього.

Під „централізованим капіталом” Брукс мав наувазі багатство, зосереджене у руках вузького кола олігархів – кількох, зазвичай, пов’язаних між собою сімей.

Брукс помітив тенденцію і з усією старанністю, на яку здатен історик, описав її, але пояснити не зміг. Зазначив тільки, що вона супроводжує людство протягом останніх шести тисяч років і що до кінця першої половини ХХ століття Британська Імперія почне занепадати і основна концентрація капіталу повністю зміститься в Нью-Йорк. Що і сталося. Кожна єресь, що покидала Європу породжувала нові й нові єресі потрапляючи в США. Нові єретики тікали від цивілізації на Захід, втілюючи там свої дивні ідеї. Одна з гіпотез, яка намагається знайти пояснення „тенденції Брукса” – за капіталом стоять радикальні ідеї, ідеї рухаються в силу історичних причин – наприклад, їх носії тікають від засилля бюрократів на периферію. Нічого не пояснюється, але звучить красиво. Повернемось, однак, до нашого централізованого капіталу.

Цілком узгоді з теорією, рух скупчень капіталу посередині Атлантики не спинився і продовжив котитися на Захід. Вже після другої світової найбільші маси світового капіталу зосередилися десь між Нью-Йорком і Бостоном.

Шестидесятники, серед них Кларк і Вілсон, відслідковували цю тенденцію і впевнено констатували неминучу з часом „перемогу” Західного узбережжя США над Східним (ковбоїв над янкі). На кінець дев’яностих „нові багаті ковбої” – нафтові мільярдери Техасу і технологічні – Каліфорнії, впевнено зтягували доларову ковдру на себе.

„Сила грошей” на цьому (відповідно до якогось невідомого нам закону історії чи економіки, чи може просто в силу інерції, яка впливає на предмети внаслідок обертання планети [lol]) не спинилася. З розвитком японської економіки, і Далекосхідних тигрів концентрація капіталу стала зсуватися вздовж лінії Сан-Франциско — Токіо в бік останнього.

Основна тенденція руху на Захід іноді дещо мігрує на південь-північ, але порівняно з основним вектором — несуттєво. Всі смикання відбуваються між 25 і 52 градусами північної широти.

З розвитком технологій помічений Бруксом рух експоненційно пришвидшився. Щоб побачити це, достатньо лише порівняти час, протягом якого грошові скупчення повзли з Шумеру й Ассирії в Єгипет, і далі в Грецію з сучасними швидкостями.

Зараз напрямок руху центру багатства все більше зміщується в бік Пекіну й Гонконгу. Характерно, швидкості руху капіталу зростають – Китай „піднявся” за якихось двадцять років.

Як швидко і куди переміститься зосередження капіталу (і ідеї, які рухають його самого і його набуття)? Основана на аналізі шеститисячолітньої історії логіка Брукса вказує ніби на Індію, Афганістан, Пакістан. А коли? Не в найближче десятиліття-два – прогнози свідчать, що в 2020 (якщо Кінець Світу не настане раніше:) Китай стане країною з найбільшим фінансуванням іновацій, а тому (якщо правильна гіпотеза, що за тенденцією Брукса стоять наукові ідеї, а не обертання Землі) ще деякий час побуде фінансовим лідером.

Якщо ж теоретично продовжити на Захід „лінію Брукса”, все повернеться туди, звідки починалося — через Близький Схід (якось тут все цікаво співпадає зі скорим закінченням нафти в світі і великими запасами її в арабів) на … територію Шумеру. А далі? Знову на Захід, чи може трошки з ухилом на північ? В Україну, наприклад?

Опубліковано: http://infoporn.org.ua/materials/articles/Groshi_ydut_na_Zahid/44541

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.


Tagged , , , . Bookmark the permalink.