Free Siberia!

250px Siberian flag.svg Free Siberia!

Прапор Сибіру

Цікаві сепаратиські настрої, які зрідка проповзають в російський інтернет-простір різко загострилися з традиційно серпневою бідою північно-східних сусідів – затопленням приамурських територій, у якому звинувачують не лише Природу, а й недосконалу, через корумпованість, господарчу діяльність. – Мова йде про те, що деякі віддалені території як Далекий схід, або Сибір, гіпотетично, значно краще могли б давати собі ладу самі, ніж під віддаленим керівництвом з Кремля.

Звичайно, ніхто всерйоз не говорить про скидання режиму Пу і проголошення незалежності, але все починається з думки, слова.

Не знаю, як кому, але мені майже всі росіяни, що траплялися в житті (крім дуже вже руссо-турісто в Індії чи Криму) подобалися в усьому, крім занадто активного вживання алкоголю та ідеологічно-імперської начинки в головах – енергійні, позитивно–агресивні, досить практичні люди, тільки думають якимись «гєоргієвскімі лєнточкамі» і скрізь довкола бачать ворогів. І часто складається враження, що вся ця творчість і енергія народу всіляко блокується і обмежується Системою, яка ним керує, щоб, не дай Боже, нарід цей нічого не натворив.

Гугління російського сеператизму відкрило, що крім давньої ідеї економічно незалежної ДВР (Далекосхідної Республіки), виявляється, є менш відомі сепаратиські проекти типу автономного Сибіру. Існує, навіть, такий феномен як «сибірська мова» — цілком штучна конструкція, дуже подібна до мови майбутнього в епічному романі Пєлєвіна про офшари. «Сибірська мова» створена на основі східнослов’янських діалектів Сибіру, в основному, старожильських говорів XIX століття з невеликими пластом тюркских, монгольских та локальних запозичень. Зустрічається ця мова лише в інтернеті, і тут, радше, як прикол, але вже саме її існування і наявність певної групи людей, які піарили цей проект — цікавий знак.

Як виглядає типове сприйняття сучасної РФ далекосхідниками:

«Большинство ее (Росії) подданных попросту не понимает зачем существует это большое и бесполезное скопище разнообразных людей с противоречивыми интересами, оказавшимися, практически запертыми в рамках одной страны под бдительной охраной то ли полиции то ли оккупационной армии.»

Давно прогнозований розвал Росії, через кілька років, схоже, таки відбудеться і велетенська територія розділиться між кількома новими країнами. Природа бере своє – навіть при сучасних комунікаційних і транспортних технологіях ефективно керувати настільки великою державою неможливо. А попит на неефективне управління, завдяки цим же технологіям, в останні роки стрімко падає.

Для людства в цілому відділення від європейської Росії Азійських територій було б, загалом, позитивним явищем – з’явилося б кілька цікавих економічно активних експериментальних майданчиків – якщо вони зможуть відкинути (а для постання нових держав доведеться відкинути) важезні тіні імперського минулого – і тоді розум проясниться, і можна буде побачити нове – нових людей на землі, багатства і проблеми якої ніхто не знає краще за них, людей, які обʼєднанні спільною історією і культурою.  Построзвальне хоботіння спричинить дослідження, відкриття і «підняття» нових історій місцевих народів, відродження їхніх традциій, пам’ятники жертвам сталінських таборів на сибірських землях як одним з перших «девелоперів» цих регіонів і визнання вдячності сучасних поколінь тяжкій праці зеків. Постане нова історія, а нові державні утворення почнуть осмислювати себе як колишні колонії, які очікує пробудження і типовний чи нетиповий шлях постколоніального розвитку.

Постануть нові бачення ідентичності з новим баченням росіянами себе, своїх місій і можливостей, призначення, ідентичності глобальної, космополітичної, пленетарної, базовані вже не на віджилих ідеях типу “третього Риму”, а на економіці, географії, знанні свого краю, — сьогодні історія багатьох районів сучасної РФ написана в стилі “тут була дич, дикі племена, війни, потім прийшли росіяни і принесла культуру”. Виростуть нові стосунки з іншими народами, відбудеться переосмислення століттями насаджуваної психології «довкола одні вороги»

Легший старт отримає побудова громадянських суспільств – адже їх легше будувати в маленьких уламках, ніж у важезній і величезній закостенілій гігамашині сучасної РФ.

Хіба це не прекрасно? Нові, врешті-решт, звʼязки між собою – на базі старих – економічних, наукових, духовних… Нові управлінські експерименти, які, звичайно ж, в основному виявляться ефективнішими і більш людиноцентричними ніж сучасна моледь. Для мешканців нових держав це класно – купа нових можливостей стати реальними господарями своїх земель і втілювати в них свої бачення свої мрії, що в сучасних умовах давно вже неможливо.

 

Ну й про своє, містечкове, — для України і українців розвал РФ це, як не як, — благо (та й для народів імперії теж) – зменшення північного політичного, економічного і культурного тиску, подолання комплексу меншовартості перед Великим Братом, об’єднання, швидший вихід з зони дії застарілих міфів і т.п.

 

З.І. До речі, в четвертій Цивілізації є сценарій Broken Star –  там можна погратися за ДВР з сексапільною лідеркою, або за Сибір в охопленій сучасною громадянською війною Росії.

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.


Tagged , , , , . Bookmark the permalink.