Європейський союз чи Митний?

soyuz Європейський союз чи Митний?У цивілізаційному виборі між двома союзами українці не хочуть в Митний і у виборі між ним і Європейським беззаперечно обирають останній, з усіма його підарасами, муслімами та іншими проблемами. Одна з причин провалу — мовна — величезний провтик піарщиків, і, як це зараз модно називати, “неймерів” проекту Митного союзу, які не подумали, як звучить те місце, в яке вони хочуть затягти братів-екс-совків. А звучить воно (не знаю як мешканцям Казахстану), а українцям — відверто стрьомно вже на рівні фонетики і асоціацій. Якщо прагнення у Європейський союз — це, хоч і малоперспективна, але мрія-прагнення у союз з Європою, і тут все ясно, то на протилежному кінці спектру нас запрошують у якусь муть: пройти у митницю.

Європа і Митниця… Хм.

demotivators.org.ua 520288 3 Європейський союз чи Митний?

Не знаю як у інших співвітчизників, а в мене особисто при проходженні через митних офіцерів Борисполя все стискаєтся, і, хоч і знаю, що наче нічого не порушую, мимоволі втягую голову в плечі, дуже сподіваюся, що все ок і йти базарити в кімнату з працівниками митної служби не доведеться. І що Господь Бог якнайшвидше виведе мене з цього простору. А пройшовши місце небезпеки, полегшено зітхаю і розслабляюся.

Ні, я не хочу ні до митниці, ні в будь-який інший простір, де правлять митники чи люди з ними пов’язані.

Митниця в мене (і, думаю, у більшості українців) асоціюється з гнилими мінтами, корупцією, мутками, відмиванням грошей і повною безпорадністю громадянина у стосунках з цим “органом”, який може щось в тебе нахабно забрати чи вимагати хабара, або без жодних причин розчебурашити або й сперти посилку від друзів з Індії. Тому в митницю не хочу.

Союз Митниць — це щось ще страшніше.

Це, типу, всі корумповані митники пост-совкових країн таки об’єдналися. В один постсовковий інтернаціональний митний рай. І вони отримали право трусити наплічники й валізи всім-всім-всім без жодних на те дозволів і правових підстав. І почали мутити вже всі разом, по-крупняку і вже зовсім безкарно і безконтрольно. З панятіями, стрілами, базарами і т.д. — суцільний митний тамбур у пєлєвінському потягу, який летить у світле майбутнє унікуда. І такий митний тамбур нам пропонують влаштувати на рівні всієї нашої країни, яка вже, як всі знають, і так — одна велика Врадіївка.

А ще нас “агітірують” у союз Відмивання. До речі, асоціація з миттям теж не сприяє виникненню бажання приєднувати до брудного Митного союзу, — звідти штиняє північними потняками і чужим відмиванням бабок і брудом, брудом, брудом — звільненими від митних податків патріархами, які, користуючись церковними привілеями, возять через цю митницю велетенські партії “чорного” і “сірого” бухла і цигарок, привілеями всіляких людей в формі, бандюків, партіями героїну з Азії, які кришують борці з наркотиками у погонах і всима іншими радостями, які підіймаються у пам’яті при згадці про дев’яності або погляді у стрічку новин.

Звучання слова “таможений” і його асоціації — практично такі ж, тільки без миття і миттєвості чи минущості митного. Таможений союз, якщо вже туди попався — це безперспективно і надовго. Хочете от прямо тут і зараз без ніякої на те душевної, емоційної чи економічної потреби раптом опинитися десь у залі очікування у черзі під дверима по рішення-папірець якогось “таможеного” гомобюрократа, який, незрозуміло якого біса, має право вирішувати вашу долю у якихось товарно-грошових стосунках незрозумілої природи і походження і незрозуміло з ким, але в яких ти — точно жертва, у якої право є лише одне — скоритися і не пікати, а шлях “відстоювання своїх прав законними методами” — ще гірше ходіння дев’ятьома колами пекла бюрократичних інстанцій.

Нє, я манав зараз опинятися “на таможні”.

А, може, раптом, помахом чарівної палички, опинитися в Європі хочете?

Десь перед входом до Нотр Дам де Парі, Сантьяго де Компостела, амстердамського кофі-шопа, Лувру чи на вуличках Барселони або на березі гірського озера в Швейцарії?

Ага,

щаз…

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.


Tagged , , , , , . Bookmark the permalink.