Чиста голова або екологія мислення по-індійськи

katha upanishad allegory illustration Чиста голова або екологія мислення по індійськи

Епічна алегорія Катха-Упанішади, яка описує психо-фізіологічне влаштування втіленої людини її проблеми і шлях до щастя

Піднята у статті Давиденка  тема екології мислення з точки зору філософій Індії виглядає дуже актуальною – індійські цивілізації здавна переймалися чистотою вмісту простору між вухами і по-серйозному підійшли до вирішення проблеми. Індійська думка значно радикальніше підходить до оцінки того, що Станіслав називає “кіно-в-голові” чи ж “повсякденна інтелектуальна продукція”, чи ж “контент его”, до якого з таким пієтетом ставиться думка Заходу. Індія вбачає в цьому лише нескінченний серіал – “майю”, ілюзію, неконтрольований потік думок, який не просто не має ніякої цінності сам по собі – індуїзм вважає, що цей потік “каля-баля з самим собою” і є тією маячнею, яка закриває від нас істинну ціль буття, його суть, бачення власного місця в космічному процесі… Власне, це неконтрольоване ментальне “каля-баля” і є тим, що не дає нам бути щасливим.  

Розглянути цю тему, не вдаючись у філософію, важко, тому спершу невеличкий екскурс в індійську думку. Катха Упанішада (VIV століття до н.є.) наводить прекрасне порівняння внутрішньої структури людини з бойовою колісницею, яке стало класикою для всього індійського розуміння нашої психіки, її завдань та способів трансформації. Отже:

Пізнай душу як воїна-пасажира колісниці, тіло – як колісницю, пізнай Інтелект як візника, а Вум як віжки. Органи чуття, кажуть, – це коні, а їхні об’єкти – шляхи… Ті, хто не має розуміння, в кого Вум завжди недисциплінований, того чуття безконтрольно тягнуть як скажені коні візника” (Катха Упанішада 2.3.6-7).

Розшифруємо:

Індуси, розбираючись, хто ж ми такі насправді, помітили: те, що ми за звичкою ідентифікуємо як “я”, насправді не існує, а існує конгломерат з шести членів. Хоча ми й звикли думати про себе як про цілісність, давні ріши помітили, що все складніше – на колісниці їде двоє – візниця і воїн-лучник.

Душа є воїном, або ж пасажиром колісниці, який безпосередньо не контактує з візником – Інтелектом, не має над ним контролю і не обирає шлях. Інтелект приймає рішення. Душа може лише посилати йому сигнал: “щось в житті не так, чогось не вистачає”. Але саме завдяки душі, вірять індуси, інтелект активний і має енергію.

Тіло – це сама колісниця.

У тому, що ми звикли скидати в одну купу під назвою “Розум” індуси розрізняють окремі частини:

З Інтелектом (візник) ми вже знайомі. Цей “водій” колісниці тримає в руках віжки, Вум, — оте саме “кіно-в-голові”. В індусів це “орган”, який координує або ж складає разом інформацію від п’яти органів чуттів (коней), перш ніж передавати її далі до Інтелекту, центру прийняття рішень.   

Вум має дві функції – прийняття і відштовхування. Він схильний приймати те, що приємне чуттям і відкидати те, що їм “не подобається”. Він робить це не за допомогою “розумності” (цю функцію має Інтелект), який знаходиться вище. Саме Інтелект знає, що для нас добре, а що ні, бо він не підвладний органам чуттів. Якщо Інтелект слабкий, у людини домінує Вум і чуття, людина — жертва маніпуляцій, прекрасний споживач всього, що їй пропонують, безвольна іграшка Вума і органів чуття – вся психо-фізична єдність рухається згідно волі коней-чуттів, які тягнуть її, куди хочуть — женуться за насолодами і розвагами, які руйнують тіло, призводять до деградації, тощо.

Вум отримує задоволення через чуття – дивитися на щось красиве, їсти смачне, вдихати приємне тощо. Поки інтелект пересилює Вум, все ок, але якщо коні й віжки починають правити, ми робитимемо, те що виберуть вони – наприклад, нюхатимемо клей “Момент”.

Вум “забруднюється” або “очищується” через органи чуття – наприклад споглядаючи щось потворне чи прекрасну природу. Тому, щоб все було добре, варто правильно його “годувати” – старанно вибирати оточення, коло спілкування, місце для життя. Інвестиція часу й зусиль у створення приємного і красивого місця житла і роботи з цієї точки зору – правильна інвестиція, — індійська Аюрведа вчить, що очищення і підтримання гігієни Вума не менш важливе, ніж очищення і гігієна тіла.

Ще одна з якостей, чи, з точки зору багатьох шкіл індійської філософії, бід Вума – ототожнюватися с чимось – іменем, тілом, посадою, соціальним статусом, брендом, тощо. Людина може зациклюватися на цьому і страждати.

Останній елемент нашої системи — об’єкти, які сприймають почуття, вони і є дорогою для колісниці, або ж долею людини, тому дозволяти чуттям безконтрольно сприймати все підряд – найдурніше, на що можна потратити безцінне життя.

Кожна з описаних складових “людини” має свою природу і, відповідно, свої прагнення-цілі, тому людина, яка не опанувала всі елементи, не змогла їх скоординувати для досягнення спільної цілі, приречена на хаос в житті — те саме “кіно-в-голові”, постійне гойдання між полюсами Щастя і Нещастя, і нескінченне блукання у циклі народжень-смертей (у світлі індійської філософії – нічого гіршого за це бути просто не може). Коротше, маємо наших лебедя, рака і щуку.

Непросто в індусів виходить, особливо якщо згадати, що наша традиційна, християнська антропологія обходиться трихотомією Дух-Душа-Тіло.

Окресливши структуру людини, індійські мудреці чітко вказали і що з цим всім робити, і як не дивно, їхній рецепт дуже підходить до нашої теми підтримання вмісту “голови” у чистоті. Памятаєте саундтрек до фіналу “Матриці”? Там фігурує наступний рядок з Катхи:

коли п’ять органів чуття залишаються в спокої, а з ними й Вум, а Інтелект припиняє активність: це й називається найвищим станом. Це міцне утримання почуттів і зветься Йогою” (Катха Упанішада 2.3.10–11)

(це, здається, перший відомий науці випадок вживання слова “йога”)

Ціль йоги і більшості релігій та філософій Індії – навчитися концентруватися, тримати під контролем те, що беруть з зовнішнього світу почуття. щоб водій колісниці випадково не потягнув віжки всієї цієї системи не туди, куди треба.

Далекій від релігії з її прагненням Звільнення чи Спасіння сучасній людині все це не дуже цікаво, але їй цікаво бути щасливою і реалізованою. А для цього потрібне чітке розуміння цілі, бачення способів її досягнення, що неможливо без концентрації та вміння фільтрувати непотрібну інформацію, і саме цьому вчать йогічні способи тренування психіки та підтримання вмісту голови в чистоті, свідомо фільтрувати інформацію, яку туди пускаємо.

Основна ціль практик індуїзму — мантр, молитв, медитацій – очищення думок від непотребу, сміття, зайвої інформації і зайвих, нав’язаних або випадкових бажань, які лише відволікають, заважають самопізнанню і усвідомленню своєї природи.

Те, що ми пускаємо в свій “інформаційний простір”, впливає на, і, врешті-решт, визначає нашу “карму” чи ж долю. Неконтрольовані думки викликають небажані емоції та дії, і, відповідно, як вчить закон карми, прямі й непрямі, близькі і віддалені наслідки дій, тому тримаймо Вум в чистоті!

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.


Tagged , , , , , , , , , , . Bookmark the permalink.
  • http://www.facebook.com/profile.php?id=100005279443396 Gemma Age

    meditate – that’s the answer

  • http://www.facebook.com/profile.php?id=100005279443396 Gemma Age

    meditate is the answer