Економіка і релігія

Існує така цікава закономірність: релігія впливає на економічну успішність соціуму.

Найбагатші за кількістю капіталу “віруючі”: християнства, іудаїзму (за розміром капіталу на людину — на першому місці), ісламу.

У християнському світі протестанти фінансово найуспішніші, католики — десь посередині, а православні країни — восновному відсталі і приречені на бідність.

Феномен помітив і спробував пояснити ще Макс Вебер у праці “Протестантська етика і дух капіталізму”.

Вченого пізніше багато критикували, однак основа теорії жива й досі: релігія визначає економічну ідеологію суспільства. Спробуємо застосувати її до сьогодення.

Вебер сприймав капіталізм як тріумф раціональності над традиціоналізмом. Вчений проаналізував економічну статистику й помітив, що в європейських країнах протестатські спільноти зазвичай багатші, ніж католицькі. Це стосується будь—якої країни, де поширений протестантизм. Цей напрямок християнства переважає серед

власників капіталу, підприємців та кваліфікованих робітників. Причина — в “дусі капіталізму”, який, на думку  Вебера, базується на протестантській концепції  спасіння.

Серед протестантів, з їхньою схильністю до “буржуазного”  способу життя, більше людей з технічною освітою. Вебер намагався пояснити цей феномен особливим складом психіки, який складається ще на стадії раннього виховання.

Замість суворої монашеської аскези, яку ex cathedra пропагував католицизм, протестанти робили наголос на мирській  аскезі,  в якій діяльність нажива й самообмеження, відкидання задоволення — благо. Нажива стає ціллю, її досягнення показує, що людина все робить “як треба” і зміцнює впевненість у власному спасінні. Спасіння душі виражається у зовнішньому, “мирському” усіху. Найвище завдання в житті — виконання професійного обов’язку, а  соціальна й економічна успішність показує, що людина робить все правильно, Бог з нею і всіляко їй сприяє.

Протестантизм, з його раціоналістичним світоглядом, сприяє ефективній організації праці, що, в результаті, збільшує фінансовий успіх. Зворотній бік — користувацьке ставлення до інших людей, світу й природи.

Сьогодні точку зору Вебера підтверджує аналіз протестантів Латинської Америки. Бідні, які переходять з католицизму в протестантизм, підіймають матеріальний рівень свого життя швидше, ніж католики.  Щоправда, ця закономірність не діє на рівні середнього класу.

Ще одним суттєвим підтвердженням теорії є протиставлення країн з восновному  аврамістичними релігіями (християнство, іслам, іудаїзм) соціумам де поширені індуїзм, будизм чи вузько—національні релігії. У більшості з них ставлення до світу й до природи зовсім інакше, позбавлене раціональності протестантизму — люди менше відділяють себе від природи, світу, менше значення надають матеріальному достатку, що й виражається в економічній відсталості.

До речі, теза, що безрелігійний чи атеїстичний світогляди економічно ефективніші, ніж релігійний, статистично не підтверджується: американські вчені порахували http://researchnews.osu.edu/archive/relgwlth.htm, що люди, які відвідують церковні служби, сягають більшого достатку, ніж ті, що не відвідують.

Окрім описаного прямого впливу на накопичення багатства, релігія впливає ще й непрямо — через мотивування до освіти (протестантизм), фертильність (католицизм, індуїзм, іслам), ставлення до виконання жінками “чоловічої” роботи.

У світлі сучасних досягнень економіки релігій складається враження, що чим більше суспільство схильне до традиціоналізму (а це, перш за все, визначається релігією), тим менший рівень іновацій, нових ідей, і тим більша його стійкість до змін. Серед самих протестантів  — більш традиціоналіські спільноти — бідніші, ніж “мейнстрім”.

І навпаки, експерименти в релігійній сфері можуть виливатися в несподівані економічні прориви, але не обов’язково тривалі й стійкі.

Приклад — мормони, саєнтологи, в недавньому минулому — Каліфорнія, яка, переживши бум “нової релігійності” в шестидесяті—семидесяті, змогла втілити вир нових ідей в небачений технологічний розвиток, внаслідок якого ще кілька років тому Каліфорнія входила в десятку найбагатших світових економік.

Розберемося тепер з православ’ям.

Теорія відводить країнам, у яких домінує традиційне православ’я, не дуже привабливе економічне майбутнє. Це Греція, Україна, Росія, Грузія, Болгарія, Вірменія, Сербія…

Суспільства з сильними патріархальними традиціями приречені на інфофобію, та, як наслідок, на економічне відставання.

 Для православних (особливо українських та російських, куди православ’я прийшло у варіанті аскетичного візантійського монашества) характерна “негативна” господарська етика, через неявну зневагу до матеріального, і тенденцію до підозрілого ставлення до багатства та  мазохіського — до праці, як до необхідного зла.

Єдина перевага православ’я як одного з чинників формування економічного світогляду полягає в тому, що, гальмуючи розвиток та інновації, воно дає стійкість і витривалість до зовнішніх впливів — як позитивних, так і негативних.

Православні церкви про цю проблему знають. В РПЦ навіть придумали контр—теорію, згідно якої економічне відставання православних соціумів (принаймні, російсько—православного) тимчасове, вони доженуть і переженуть протестантську Америку на наступному етапі — “постиндустриального социального капитализма” http://www.pravaya.ru/side/584/505. Правда, що це значить і як має відбуватися перехід у “соціальний капіталізм” з православною ідеологією,  автори не вважають за потрібне повідомити, обмежуючись лише туманними загальними фразами, подібними до риторики побудови комунізму у світлому майбутньому.

Чим зайвий раз підтверджують обумовленість традиціоналіським мисленням.

В Україні православними вважають себе більше половини населення. Протестантами — чверть від усіх”віруюючих”. Чого у світлі наведених теорій очікувати українцям?  Протестантизм поширюється, хоч і стрімко http://infoporn.org.ua/2009/07/14/scho_stoyit%27_za_strmkym_poshyrennyam_protestantyzmu, але недостатньо швидко, щоб у найближчі роки сформувати в Україні прошарок економічноактивного населення з ефективною професійною та накопичувальною етикою. Та й, після прикладу США http://infoporn.org.ua/2008/11/04/yak-ruynuvalas-amerika-svidchennya-ochevidtsya, незрозуміло, чи така активність взагалі “на благо” — збочений раціоналізм, в який сублімується подавлена протестантизмом сексуальність, поступово призводить до виродження протестантських ідеалів. Веберові протестантські соуціуми (вченого найбільше захоплювали США) легко змінили “аскетичну наживу” на “наживу для задоволення” і   зробили “дух капіталізму” небезпечним не лише для інших суспільств, а для себе самих.

Опубліковано: http://infoporn.org.ua/materials/articles/Vpliv_religiynosti_na_dobrobut_suspilstva/41885

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.


Tagged , , . Bookmark the permalink.