Досвід “гармонійного дихання” з Фабіо Андріко

img 57cd084fe4a39 Досвід гармонійного дихання з Фабіо Андріко

Маха-йогі Фабіо Андріко

Алістер Кроулі якось казав, що “нема нічого, що б прочищало душу краще, ніж пранаяма”.

І от в Київ приїхав викладач йоги та дихальних технік Фабіо Андріко і я не зміг втриматися від спокуси попрацювати з ним над дихання.

Ф.Андріко базується на янтра-йозі, складнющій закритій динамічній системі йоги деяких шкіл тибетського буддизму. “Закрита” означає, що янтру не рекламують і не викладають для широкого загалу, для доступу до навчання потрібно долучитися до руху через ініціацію-“Передачу”. Деякі частини вчення, однак, можна викладати й профанам.

На цих практиках і базувався триденний семінар, який провів Фабіо Андріко в Києві в Макото-доджо 20-22 серпня 2016 .

Спершу соціологічне: на семінарі близько ста людей, десь три чверті, якщо не більше – жінки (типовий “гендерний перекіс” серед вітчизняних практиків йоги). Частина аудиторії вчителя з сонячної Італії – київська Дзгочен-община, в якій його добре знають і звуть просто “Фабіо”.

Завдання семінару – “розвинути гнучкість дихання, опанувати повне дихання”, зняти напруження з суглобів, “продихавши” і розтягнувши-розслабивши “м’язеві блокади”.

Трохи теорії від Фабіо Андріко

Ставлення до дихання у всіх “йог” більше-менш однакове: повний вдих і довгий видих покращують здоров’я, збільшують тривалість життя і прояснюють свідомість, часте верхнє дихання – погіршує і зменшує, затьмарює.

Засновок Фабіо: поза визначає вид/повноту дихання, що він і продемонстрував наочно. Дійсно, сидячи у ваджрасані і лежачи на животі з коліном біля плеча, хочеш того чи ні, дихається інакше: діафрагма працює по-різному.

 Ключова для будь-якої йоги штука – повне дихання. Більшість шкіл починають як повний вдих, так і повний видих знизу, з “черевного” або “діафрагмально-черевного” дихання. Фабіо вважає, що найприродніший спосіб, яким користуються маленькі діти, це вдих, дійсно, з живота, а от видих починати зверху – з грудної клітини.

 Повне діафрагмальне дихання, в теорії, краще наповнює тіло й мозок киснем, робить нас спокійнішими, продуктивнішими і стресо-стійкішими. Це в теорії, на практиці треба навчитися повному диханню, практикувати його, доки не стане “свідомою звичкою”. Просунуті практики досягають такого.

Пози, навіть положення рук, визначають наповненість дихання – ніякої шизотерики, проста анатомія.

Глибина і ритм дихання визначають психічний стан, психічний стан визначає вид дихання.

Коли людина нервується – дихання поверхневе, коли розум у збудженому стані, тіло не розслаблене. Нервуєшся – блокуєш діафрагму. Наше завдання – дати діафрагмі вільний хід. От вона “психотерапевтична функція релігії” і релігійних психотехнік чи психопрактик: зняття напруження з дихання знімає стрес з тіла і психіки.

Пояснюючи теорію Фабіо часто посилається на дослідження нейронаук – це в останні роки стало “модою” і якщо викладач не згадає про нейрологію – він ризикує дисгармоніювати з духом часу.

 

Практика і ефекти

Як і в більшості технік буддизму, янтра-йога починається з очищення – тут його мету пояснюють як “виведення нечистої прани”. В янтра-йозі використовується “9 дихань, що очищують”, простий дихально-руховий комплекс, який “збалансовує прани” і допомагає налаштуватися на дальше заняття.

Хатха-йогам, які виробили хатха-йогічні звички :) іноді важко пребудуватися під янтра-йогу і її дихання, — це динамічний потік, а не набір статик.

Після пояснень Фабіо про те, як різні рухи, наприклад, руками, “розкривають легені”, звичні вправи йоги набувають нового сенсу – я ніколи не розглядав Сурья Намаскару з цієї точки зору, виявляється, комплекс збудовано так, щоб “дорозкрити” відділи грудної клітини, які часто пасивні при диханні у буденних позах.

У Фабіо є й історія зцілення: жінка з болем у плечі після якоїсь, побувавши на такому семінарі повідомила, що їй стало легше. Фабіо у сучасному науковому стилі не каже “ось доказ ефективності”, але питає “збіг?”, лишаючи відповідь на розсуд слухачам.

Гіпотеза Фабіо: глибоке розслаблене дихання допомагає зняти тілесне напруження, в тім числі травматичне.

Фабіо не свідчить чуда, але природа спраглої росту і трансформи “при-езотерчиної” тусовки така, що міфи про зцілення вона часто створює й поширює сама по собі.

 

Вступ до пранаям

Навчання повному диханню – лише вступ, sine qua non для подальших дихальних технік, власне того, що індійська традиція називає пранаямою. Одна з ідей янтра-йоги – гармонізувати прани тіла затримками дихання. Система затримок тут дуже складна, їх використовують аж сім видів, але в рамках семінару потрібні були лише найпростіші – наповнена після вдиху та порожня після видиху.

Пранаями, яким вчив маестро з Італії, прості, але ефективні. Він почав з ритму дихання-затримок 4-4-2-2, далі 4-6-2-2 і до 4-8-3-3. Спосіб відраховування ритму – не пульс і не секундна стрілка, а традиціна для янтра-йоги система дотиків рукою до колін та плеча з клацанням пальцями на завершенні циклу – якщо звик рахувати тривалість дихання інакше – звикнути важко, але така ця традиція.

Як тільки звикаєшся з механікою рухів і відрахунку ритму, з’являється ясність і спокій – достатньо буквально трьох циклів такого дихання (експериментатор-у-вашому-покірному-слузі відразу шепоче: прийдемо додому, давай так з годинку пофігачим, має буть цікаво). Ці техніки лише підготовчі, мета їх – підвести йогіна до повної кумбхаки – “просунутої” затримки, при практиці якої свідомість входить у дуже змінені стани.

До речі, як і в індійській йозі, в янтрі вважають, що найкращий час для пранаям – схід сонця. а увечері збуджуючі та енергійні дихальні практики краще не робити, не з “містичних” причин, а суто через те, що після них важко заснути.

 

Висновки

У підсумку після трьох днів вправ дихається, дійсно, повніше. Відчувається розширення в грудях, спині.

Цікаво, чи показав би спірометр збільшення видиху — форсованого, вольового та інших видів видихів, які міряють фахівці, якщо порівняти

  •  до і після ретріту
  •  через місяць чи кілька місяців регулярної практики вправ Фабіо.

Окремо хочу відзначити: організатори, Київська Дзогчен Община, мають для таких нагод в “кадровому резерві” професійного перекладача – це основа успіху будь-яких семінарів з іноземцями. Часто вітчизняні організатори подібних подій намагаються економити на перекладі, призводячи до непорозуміння чи спотворення інформації, як було, наприклад, коли в Київ приїздив С.Гроф.

Виховання власних перекладачів (як з англійської, так і з мови традиції),  які гарно знають термінологію та “сленг” течії, — необхідна умова для інкультурації і успіху будь-якого нового релігійного руху.

 

 

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.


Tagged , , , , , , , , . Bookmark the permalink.