Чому індуси так багато смітять

19nblKalim1 184314 Чому індуси так багато смітятьУсіх без винятку мандрівників по Індії в перші дні жахає, а потім все одно дивує дикий, з точки зору нашої культури, звичай: чому індуси так багато сміять? Притім навіть представники високоосвічених каст, у яких вдома ні пилинки, можуть викидати сміття на вулицю, прямо під високі стіни своїх маєтків.

Вже за пару тижнів мандрівники, якщо не тікають додому, звикають до трешні довкола, але питання залишається. Типова ситуація: говориш з індусом про страшне забруднення, п’єте разом чайок, індус киває «так, так», згоджується — от, ми такі закаканці, нам треба бути свідомішими щодо збереження екології (питання неестетичності сміття краще не піднімати взагалі), а потім, після чергового «так, май френд, ти правий», кинути стаканчика з-під чаю (добре, якщо картонного, але й пластикового з тим же успыхом) під ноги і кивати далі.

Чому так — древня культура, розвинена релігія, емоційна, суспільна «сфери», наука тощо… але чому стільки сміття?

У всій повноті цей феномен осягнути не вдалося, але маю як мінімум кілька ключиків, які можуть щось прояснити:

  1. В Індії здавна квітла культура одноразового глиняного посуду, абсолютно екологічного – випив, кинув пыд ноги, він перетворився в пилюку. Одноразовий посуд давно став пластиковим, а культура і звички залишилися. Індійський уряд, розуміючи проблему, навіть стрімко кинувся стимулювати виробників традиційного глиняного посуду;

     Чому індуси так багато смітять

    чашечки, навіть не обпалені, висушені Сонцем, по рупії штука

  2. та сама, ще недавно зовсім сільська, або пов’язана з натуральним господарством культура життя – корова – частина життя, все, що вона викакує – природнє (в ідеалі його тре швиденько зібрати і приліпити на стіну дому щоб а) сохло на сонці, щоб стати пальним б) утепляло будинок взимку (на півночі) і охолоджувало влітку. І пофіг, що це відбувається в центрі Делі чи Варанасі під ногами в людей. Все ок;
  3. «пантеїстичність» сприйняття світу – все природнє, все або чисте або нечисте. Поділ світу на “чисте-нечисте” лежить не як у нас, — не в бактеріолгічній, побудотововідходовій чи якійсь іншій площині, а в релігійному думалізмі сакарльне-профанне;
  4. погана освіта в школах, яка охоплює далеко не все населення країни. Під час Кумбх Мели я щодня спостерігав, як індуси плюють і харкають у пісок біля умивальників, а потім беруть цей же пісок і миють ним посуд. Схоже, що їх навіть не вчили, що це неправильно, і так робити не треба – з відомих кожному українцеві зі школи причин. Не вчили не тільки, що треба робити інакше, а й що інший спосіб взагалі можливи;
  5. чиновники, влада, муніципалітети і т.п – у багатьох містах дастбінів просто немає, як не шукай;
  6. невизначеність майнових прав і відсутність «почуття власника», яке б поширювалося за поріг власного будинка, те про що не втомлюється говорити Монтян стосовно України;
  7. загальний пофізм – все шанті-шанті-шанті, спека навулиці, все ок, навіщо паритися, а якщо й треба – сьогодні є значно важливіші справи. А гори сміття – їх або хтось колись кудись вивезе, або розтягають шудри, корови і бездомні собаки та мавпи, або прокопаємо в них ходи…
  8. якісь особливі, суто індійські демони…

З причинами ніби ясно, а от коли індуси почнуть по-серйозному щось з цим робити…

Кажуть, що в Сингапурі, де була та ж проблема, її вдалося вирішити драконівськими законами і суворим наглядом за їх дотриманням – штраф у рзмірі 200 баків за викидання сміття у непризначеному для цього місці, але не можу в’явити як це могло б діяти в Індії. Не будуть же вони саджати в тюрми порушників, у яких немає грошей на штрафи… І жоден з індусів, з якими я про це розмовляв, теж не має уявлення, що робити. Чи може насправді проблеми немає? І це в нас спотворене сприйняття реальності, а Ганга прекрасна, навіть коли в ній вже нічого не може вижити?

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.


Tagged , , , . Bookmark the permalink.