Буддиська економіка Ернста Шумахера. Ч.1.

Неефективність і, часто, шкідливість для суспільства й природи сучасних економічних підходів змушує все частіше вдаватися до пошуків розумних альтернатив. Вони є, але ними не користуються – насамперед, тому, що про них мало знають.

Одна з таких альтернатив — „буддиська економіка” Ернста Шумахера, розроблена ще в п’ятидесятих роках ХХ століття.Шумахер був одним з перших економістів, які довели принципову „невигідність”  індустріального виробництва. Традиційна економіка переймається товарами й грошима, але зовсім не цікавиться довкіллям, людиною і рівнем відновлюваності використовуваних ресурсів. Ціль типового економіста – придумати як отримати максимум грошей, зекономивши максимум грошей. При цьому людина, досягнення нею щастя й задоволення, та затрата ресурсів приймаються до уваги, тільки якщо якимось боком входять до формули вирахування остаточного прибутку.

Традиційний економіст робить плани на час проекту, час існування уряду чи перебування при владі певної політичної сили. Його не цікавить стійкий розвиток, за якого всі учасники економічних відносин отримують вигоду і задоволення потреб.

Працюючи економічним радником прем’єр-міністра Бірми, Шумахер познайомився з буддизмом і спробував застосувати цінності та світосприйняття цієї релігії для побудови моделі економіки, здатної на тривалий стабільний розвиток. Результати своїх досліджень він виклав у класичному есе „Буддиська економіка” та кількох інших працях.

Економіка існує не сама-по-собі, а є деривативом від визначення цілі та смислу життя. Незалежно від того, знає про це конкретний економіст, чи ні. (Більшість не знає).

З точки зору буддизму, найраціональніша форма виробництва – це виробництво з місцевих ресурсів для задоволення місцевих потреб. Мета – самозабезпечення, а не виробництво надлишку. „Економічний прогрес” необхідний лише для досягнення самозабезпечення, розвиваючись понад це, він приносить руйнування.

Шумахер нагадує, що призначення економіки – слугувати потребам людей. Але в „реальній” економіці – все навпаки – люди існують для слугування економіці. Виробництво товарів вважається важливішим, ніж люди, які ці товари споживають.

Людина, яка більше споживає, вважається, має вищий „стандарт життя”, ніж та, яка споживає менше. Для буддиського економіста такий підхід, м’яко кажучи, „нераціональний” – споживання і споживацтво – лише форми людської діяльності (притім далеко не найважливіші порівняно з самореалізацією, щастям, здоров’ям і безкорисним служінням іншим). З його точки зору рацінальна ціль звучала б як „досягнення максимального достатку за мінімуму споживання”.

Замість вічного зростання споживання, Шумахер пропонує ідею „повноти” — споживання не потрібно стимулювати, навпаки, — існуючі потреби необхідно задовольнити і не нав’язувати людям нових. Штучне створення нових потреб для отримання надприбутку – абсурд.

Це, свого роду, традиціоналіська економіка, в якій вершина глупоти – робити речі, які швидко ламаються, лише заради того, щоб постійно підтримувати обсяги продажу та обіг грошей. „Буддиський” підхід до економіки кардинально інший  – орієнтований на інакшу свідомість – свідомість загального блага – общини, країни, людства вцілому — напротивагу свідомості пріоритету „я” й „моє” традиційних економічних теорій.

Для „західної” економіки споживання – єдина мета економічної активності, її інструменти — фактори виробництва: земля, праця й капітал. Буддиська економіка намагається максимально задовольняти потреби шляхом оптимізації споживання, „західна” — орієнтується на максимальне споживання за допомогою оптимізації виробництва.

Гонитва за максимальним споживанням потребує величезних зусиль і ресурсів. Підтримання способу життя, націленого на оптимальне споживання, потребує менших затрат. Шумахер вказує, що середній американець, попри всі задіяні технології працезбереження, живе в значно більшому стресі, ніж середній бірманець.

Основні принципи буддиськой економіки – простота й ненасилля.

Вони, виявляється, тісно пов’язані. Оптимальне споживання – таке, що уможливлює людині відносно скромне, але максимальне можливе при її затратах праці й ресурсів задоволення, дає можливість жити без стресу, відповідно до ідеалу ахімси – не робити нікому зла, робити добро.

Вцілому, „буддиська економіка” ідеальна для невеличких замкнених локальних спільнот – місцеве виробництво-місцеве споживання – окрім економії на транспорті, це дає можливість постійної зайнятості, особисту зацікавленість всіх учасників виробництва в якості кінцевого продукту, невразливість для змін у глобальній коньюнктурі, стабільний ріст, і врешті-решт веде до відносної локальної самодостатності.

Люди, що мешкають у невеликих общинах з високим рівнем самозабезпечення, менш схильні до насильства, ніж люди у великих містах, чий психічний та економічний стани вразливі до різких змін глобалізованої економіки.

Спільноти, де люди традиційно задоволені малим, менш схильні до воєн і революцій, ніж ті, хто залежить від високого рівня використання привізних ресурсів.

Для „буддиської економіки” задоволення місцевих потреб з місцевих ресурсів є найраціональнішим економічним ладом. Меганерозумно – залежати від імпорту з далеких країн і експортувати товари невідомо куди.

З цієї точки зору великі об’єми використання віддалених ресурсів для задоволення місцевих потреб – ознака не благополуччя економіки, а її неефективності.

Традиційна ж економіка бачить картину інакше – збільшення об’єму товароперевезень часто вважають показником економічного прогресу – а не погіршення структури споживання.

Для економістів часів Шумахера, серйозно поставитися до такого було важко. Що думатиме про цю теорію, (і про розумові здібності своїх попередників) економіст 2040 можна хіба спробувати передбачити.

З буддиської-в-інтерпретації-Шумахера точки зору, оцінювати товар вище людини, а споживання вище її творчості – означає перекрутити реальність навиворіт – продукт праці людини (вторинне) цінується вище самого виробника (первинне) – а це вже деградація людства перед силами Калі-Юги.

Продовження: Буддистська економіка Ернста Шумахера. Ч.2

Опубліковано: Інфопорн http://infoporn.org.ua/materials/articles/Buddistska_ekonomika_Ernsta_Shumahera/43775

If you found an error, highlight it and press Shift + E or Alt to inform us.


Tagged , , , , , , , , . Bookmark the permalink.