Конкурс есеїв на тему «Людина та людяність: актуальне бачення»

2016 03 22 1043 1024x338 Конкурс есеїв на тему «Людина та людяність: актуальне бачення»Портал «Філософія і Релігієзнавство», видавець Юрій Шеляженко, проект «Forgotten knowledge», оголошують відкритий конкурс есеїв на тему «Людина та людяність: актуальне бачення».

Ми вже маємо успішний досвід проведення конкурсу есеїв на тему «Душа і сучасність: діалог мислителів» та видання друкованої збірки есеїв. Цього разу ми пропонуємо подумати і написати про сутність людини і людяності та значення цих універсальних цінностей в сучасному світі.

У відкритому конкурсі може брати участь будь-яка людина, без жодних обмежень та дискримінації, в т.ч. за критеріями віку, статі, освіти, ідеології, національності, громадянства, статків, соціального походження, суспільного положення, світоглядної чи релігійної орієнтації, СОГІ, тощо.

До участі в конкурсі необхідно представити оригінальний текст есею обсягом до 5-ти сторінок формату   А4 (шрифт Times New Roman,  розмір 12, міжрядковий інтервал 1,5). Відбуватиметься перевірка на плагіат. Прийматимуться роботи, які раніше ніде не були опубліковані.

Заявки на участь у конкурсі повинні  обов’язково містити повне ім’я (П.І.Б.), контактну інформацію (поштову адресу, мобільний телефон, адресу електронної пошти); згоду на безоплатну публікацію есею та на обробку персональних даних за наступною  формою: “Погоджуюся на обробку моїх персональних даних з метою проведення конкурсу есеїв та на безоплатну публікацію мого конкурсного твору”.

За бажанням учасників заявки можуть містити: бажаний псевдонім для публікації в інтернеті та у збірці есеїв; статус (посаду, місце роботи/навчання, звання, титул, тощо); короткі біграфічні відомості (рік та місце народження, основні досягнення — суспільні, професійні, наукові, творчі чи інші); фотографію в форматі jpg, jpeg розміром до 500 Кб.

Свої роботи надсилайте нам на електронну пошту:  tureligious@gmail.com (more…)

Феномен фейкових цитат і афоризмів

pseudoSkovoorda Феномен фейкових цитат і афоризмів
Коли фб-стрічка видала цей «мотиватор», я засумнівся – ну не міг Сковорода такого казати, бо жив десь в Слобожанщині, української ідентичності майже не мав, і був, по-суті, добрим пацифістом, але для перевірки цитатки я піключив знавців. Цитата з ймовірністю 99.99% – фейкова. Її поширюють різні ультраправі пабліки у ВК. Якби автор показав, у якому тексті Сковороди він знайшов такий заклик — це був би вияв інтелектуальної чесності, але він цього не робить. Пропаганда і мотиватори у час війни необхідні, але не треба їх робити через дупу і спотворювати уявлення людей про єдиного, по-суті, філософа нашої історії.

Цікавіша історія: якось моя дружина спекла пиріг, а він не вдався. Ми довго аналізували кулінарний процес і дійшли до висновку, що у всьому винуватий новий рецепт, з першої у видачі гугла сторінки.

Зацікавившися феноменом, ми з подивом взнали, що в інтернеті є величезна кількість рецептів, які не працюють і безліч людей, які публікують, перепощують і всіляко поширюють неправильні рецепти найрізномантінших страв. Чи це чорний маркертинг, чи змова злих домогосподарок (у цьому питанні голосую всіма кінцівками за конспірологію), —  хтозна, (more…)

Микола Амосов: польова хірургія, виживання в совку і релігія

Nikolaj Amosov  PPG2266 ili Zapiski polevogo hirurga Микола Амосов: польова хірургія, виживання в совку і релігія

Усім, кого цікавить тема військової медицини, раджу “ППГ-2266”, воно ж “Записки полевого хирурга” М.Амосова.

Інша війна, інші люди, інша реальність – сталінізм у зіткненні з гітлеризмом, але відсоток смертності поранених у ту війну (коли розрахований на 200 людей госпіталь міг отримати за добу 600 поранених, частина з яких доставлялася кінним транспортом) був нижчий, ніж через 70-75 років у нас на початку АТО з усіма сучасними засобами зв’язку, вертольотами і т.п.
Чому так? Читаємо Амосова.

Текст цікавий не лише з військово-медичної, а й з культурологічної та історичної перспектив: як мислила, як почувала себе творча, оригінальна, талановита і освічена людина в радянській Системі, як жила зі знанням, що по її родичів одного дня прийшла “пролетарська справедливість”, після чого вони зникли назавжди, і як ця людина працювала в умовах, які сьогодні здаються нелюдськими.

Миколу Амосова, молодого лікаря, покликала у військову хірургію війна з Німеччиною. Більше чотирьох років він провів у польових госпіталях, надавши допомогу тисячам і тисячам поранених. Щоб мінімально уявити, як це все виглядало у другу світову, достатньо однієї цитати з ППГ-2266: “Моя база – телега операционной.” (more…)

С.Гроф про трансперсоналістику та психоделію при ПТСР

img 55efcc8f9194c С.Гроф про трансперсоналістику та психоделію при ПТСР

Станіслав Гроф у баченні Алекса Грея

При зустрічах з живими й бадьорими гуру американських шестидесятих завжди відчуваю пієтет і трепет – ще живі свідки й учасники чогось, що сучасному поколінню навряд чи доведеться пережити. Цього разу в Київ приїхали метр, гуру і Вчитель Станіслав Гроф. Дідусь (Грофу 84 роки) представили український переклад своєї книги “Psychology of Future” (Психологія майбутнього), показали холотропне дихання та розповіли про застосування методів трансперсональної психології при роботі з ПТСР (Посттравматичний стресовий розлад, він же, «в’єтнамський синдром», «афганський синдром», PTSD, post-traumatic stress disorder).

США серйозно затурбувалися, зіштовхнувшися з проблемою реінтеграції вояків у соціум при війні у В’єтнамі. Ситуація разюче відрізнялася від досвіду Другої Світової – переможці нацизму поверталися додому героями. Солдати з В’єтнаму ж поверталися вбивцями, неадекватами, гвалтівниками, які невідомо чого полізли в далеку азіатську країну.
Статистика погана: двадцять років тому кількість загиблих внаслідок суїциду ветеранів війни у В’єтнамі перевершила кількість загиблих у бойових діях. (more…)

Проект “Храм Мандрованих Дяків” для Могилянки

pochemu lishili kievo mogilyanskuyu akademiyu goszakaza na zhurnalistov Проект Храм Мандрованих Дяків для Могилянки

Типова ситуація, з якою неодноразово стикався кожен випускник:

вечір, Поділ, ти

• хочеш набратися могилянської енергії для втілення своїх творчих задумів через присутність в святім місці
• не дуже тверезий
• з якихось причин не маєш де переночувати в Києві \ не маєш грошей і т.п
• просто хочеш десь впасти…

і ось стоїть Вона, вічна й велична Alma Mater, з темними вікнами і ти, яко син до матері, тягнешся всією істотою до Неї, і… наштовхуєшся на зачинені двері і не дуже привітну охорону.

Чи: ти йдеш Подолом і зненацька стало якось тужно на душі… Чи просто, проходячи повз, захотілося посидіти на Плацу чи зайти поспілкуватися з студентами (або студентками)…Чи зайти в бібліотеку і перечитати Платона….

Врешті-решт, у кого з випускників, проходячи повз Могилянку, не виникало бажання зайти, посидіти..?

У багатьох університетах Заходу заведена традиція вільного цілодобового доступу на кампус та до його бібліотек. Ох вже цей Захід…

А тепер уявімо, що кожен могилянський аламнус, чи аламниха:) має пожиттєвий цілодобовий доступ до території КМА і бібліотеки. Можна навіть уявити невеличку кімнатку у першому корпусі, де можна попити вночі чайку, чи й поспати на парті, чи, навіть, на чомусь комфортнішому…

(more…)

Мандрівне релігієзнавство на КМА400FEST

Cafedra at good mood lab Мандрівне релігієзнавство на КМА400FEST

Мандрівну чайню “Кафедра Травознавства” можна знайти в просторі Good Mood Lab на КМАFest400

Друзі, релігієзнавці і всі, з ким давно не бачилися, є нагода зуcтрітися – проект мандрівного релігієзнавства буде відповідати за гарний настрій на КМА400FEST, дійстві, присвяченому 400літтю славної Києво-Могилянської Академії.

Медитавно, тілесно і просторово долучитися до вічного духу Могилянки, згадати славні традиції мандрованих дяків, обдумати створення у КМА прихистку для випускників, поговорити про сакральні місця Київщини – містичні Трахтемирів і Ромашки, поновити сили і долучитися до знань предків у сфері оздоровчої дії лікарських рослин – все це в нашому просторі GOOD MOOD LAB на Кафедрі травознавства (more…)

Про медитації, Цукєрбєрга і Ель Діабло

duck Про медитації, Цукєрбєрга і Ель ДіаблоУ священих текстах сказано: ранок тре починать не з FB, а з медитації [Перша Ставкова Пісня про Залєп (1.3.1)], – а потім зразу косить, поки роса не спала. Багато хто не розуміє цієї настанови – чому з медитації, чому не з ФБ, адже, поки ми спали, там стільки всього могло відбутися, стільки постів, новин, стільки лайків і цікавих та корисних коментів.

В інших текстах, що дала Вутка, є вказівки на те, що на початковому етапі Просвітлення майже для всіх шукачів умовою досягнення первинної ясності і заспокоєння Вума є вимикання смартфона.

Ця теза теж викликає багато тривоги, питань і нерозуміння. Як можна без смартфона, навіщо його вимикати, і чи не вимкнемося ми самі, якщо вимкнено смартфони?

Доведеться прояснити сії питання історією одного з сучасних духовидців про те, що відбулося одного похмурого дня десь в одному з найтемніших закутків одного з гуртожитків славного Гарварда з десять років тому. (more…)

Калі, Рамакрішна й Вівекананда

ramakrishnaandbibeka e1431602323182 Калі, Рамакрішна й Вівекананда

Кшатрій Вівеканада і його гуру Рамакрішна (ліворуч)

Рамакрішна, досягнувши пізнання Брахмана в самадхі, просить послати йому учня, який зміг би краще допомогти полегшити страждання світу — і насамперед страждання бідних і знедолених в Індії. Врешті-решт, суто випадково :), зустрічає 17-річного Нарендру Натха Датту, майбутнього Вівекананду, у домі лихваря.

Ромен Роллан цитує враження Рамакрішни від цієї зустрічі з майбутнім учнем: «Я помітив у ньому повну неувагу до тіла, до прикрас, відсутність якої-небудь прив’язаності до зовнішніх речей. А його очі! Здавалось, що якась сила проникла у глибини його духу.. Я подумав — чи можливо, що така людина живе в Калькутті?»

Водночас перше враження Нарена, якого Рамакрішна попросив привести до себе, цілком протилежне: «Тут я ніби звалився з неба. “До кого я прийшов? – подумав я. – Імовірно, він буйний божевільний (more…)

Суворов про контроль Системи над особистістю, Сталіна і супер-чекістів

2714 Суворов про контроль Системи над особистістю, Сталіна і супер чекістівГерой Грегорі Робертса А.Гані якось сказав, що “світом керують мільйон злих людей, десять мільйонів дурнів і сто мільйонів боягузів” – політики, армія-поліція двадцяти розвинених країн і їхні бюрократичні апарати.

Роман В.Суворова “Контроль” (М.АСТ. 2003) — 102с. про дуже специфічних людей – на межі між мільйоном злих і десятьма мільйонами дурнів. Ці люди сміливі, розумні, особливо навчені; вони мають величезну владу над життям однієї шостої земної кулі, і водночас, в будь-яку секунду через мінімальний завтик чи недбалість, або й просто так, можуть стати жертвами Системи, милістю якої живуть.

Всім, хто ріс в дев’яностих, дивлячися погані бойовики, цікаво читати про людину з особливими здібностями, яку тренують до рівня суперістоти, а потім наділяють достойними суперістоти повноваженнями, але є й інша сторона — як працює Система, і як вона ставиться до своїх верховних жреців, і як вона їх, майже всіх, врешті-решт знищує… (more…)

Адвайта і Рамакрішна

img 5538c9c472524 Адвайта і Рамакрішна

Рамакрішна, архів wikipedia.org

Згадуючи, що таке адвайта-веданта, щоб написати про Рамакрішну, я подумала, що Брахман –це щось схоже на океан із Соляріса Лема або на надскладну надамебу. Кожна істота – божество, людина, звір, демон – це її псевдоніжки, тимчасові вирости, які з часом зникають, тому світ нереальний, а атман тотожний Брахману і є його проявом. Уся сансара, однак – день Брахмана, тобто не сон, а швидше “божественна комедія”, ніби багаторука істота засунула по руці у кожну рукавичку-істоту і розігрує і війну, і мудрість, і любов, і пізнання, і тисячу тисяч розчарувань. І коли нам боляче і ми помираємо, цей мегаактор відчуває лише як рветься його рукавичка для лялькового театру, як уже мертва шкіра, з якої жива змія просто виповзає. І, наскільки я собі уявляю, сенс адвайти в тому, щоб відчути і усвідомити себе частиною цього Мегаактора, що можливо в особливому стані зосередження – Самадхі. Хоча, якби я могла насправді це все уявити, мене б уже, напевне, з вами не було. І жоден опис цього ніколи не відповідатиме дійсності, бо “слова забруднюють істину”, тобто не дають її розгледіти. Але ж треба її якось називати?

Рамакрішна (ім’я при народженні – Гедадхар, 1836 – 1886) навчився досягати таких станів зосередження завдяки тому, що став жерцем богині Калі.
Якщо вірити Ромену Роллану, служіння Калі було для нього спочатку лише роботою, причому роботою дуже непрестижною, тому що храм Калі, служіння в якому взяв на себе Гедадхар після смерті брата, побудувала жінка-шудра, представниця нижчої касти, що, напевне, сподівалася потрапити у вищу касту (в наступному житті, звісно).

Однак отримавши таку непрестижну роботу, Гедадхар скоро забув про марнославство, тому що, маючи вроджену схильність до споглядання, “збожеволів від любові до Матері-Калі”, втратив контроль над собою і почав (more…)